Звіт з оцінки впливу на довкілля

ДП «Коростишівський лісгосп АПК»ІнформаціяЗвіт з оцінки впливу на довкілля

ЗВІТ з оцінки впливу на довкілля спеціальне використання лісових ресурсів – рубки головного користування

Житомирське обласне агролісогосподарське комунальне підприємство «ЖИТОМИРОБЛАГРОЛІС»

Житомирської обласної ради

Дочірнє підприємство

«Коростишівський лісгосп АПК»

ЗВІТ

з оцінки впливу на довкілля

спеціальне використання лісових ресурсів – рубки головного користування

Реєстраційний номер справи про оцінку впливу

на довкілля планової діяльності

№2018517808

Коростишів, 2018

ЗМІСТ

1. Опис планованої діяльності
1.1. Опис місця провадження планованої діяльності……………………………..…   3
1.2. Цілі планованої діяльності………………………………………………………..   25
1.3. Опис основних характеристик планованої діяльності (дані про види
       і кількість природних ресурсів, які планується використовувати)……………    26
2. Опис поточного стану довкілля…………………………………………………….   71
3. Опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої
      діяльності…………………………………………………………………………...    73
4. Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої діяльності…………..   74
5. Зауваження та пропозиції громадськості до планованої діяльності……………. 80
6. Зміст програми моніторингу та контролю щодо впливу на довкілля під
     час провадження планованої діяльності………………………….........................     83
7. Резюме нетехнічного характеру інформації………………………………………   84
8. Список посилань та додаткова інформація……………………………………….    85

Додатки:
- Клопотання щодо приведення існуючого поділу лісів на категорії
- Клопотання щодо виділення особливо захисних ділянок

- Зведена відомість розрахункових лісосік для постійних лісокористувачів на 2016 і наступні роки

1. Опис планової діяльності

1.1. Опис місця проживання планової діяльності

Дочірне підприємство «Коростишівський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального підприємства «Житомироблагроліс», скорочена назва ДП Коростишівський лісгосп АПК розташований в північно-східній частині Житомирськой області на територіі Коростишівського, Брусилівського, Попільнянського, Андрушівського, Ружинського адміністративних районів.

До складу лісгоспу входить 5 лісництв.

Поштова адреса: 12504,вул. Різдвяна, 80а

Коростишівський район

Житомирська область

Факс: (04130)5-04-63

e-mail: lisgospapk@ukr.net

Адміністративно-організаційна структура лісгоспу та площа

Найменування лісництв,	Адміністративні райони, міста обласного підпорядкування, місцезнаходження контор	Площа, га

Старосілецьке	с. Новогородецьке	3657,5
	Коростишівського р-ну
	Житомирськоі обл.
Шахворостівське	с. Шахворостівка	4633,6
	Коростишівського р-ну
	Житомирськоі обл.
Попільнянське	с. Попільня	3170,2
	вул. Богдана Хмельницького,34
	Житомирськоі обл.
Брусилівське	смт. Брусилів,	2125,9
	вул. Лесі Украінки,73
	Житомирської обл.
Андрушівське	м. Андрушівка	4367,5
	Андрушівського р-ну
	Житомирськоі обл.
Всього по лісгоспу:		17954,7
В т.ч за адмінрайонами	Андрушівський	2128,1
	Брусилівський	2125,9
	Коростишівський	8291,1
	Попільнянский	3170,2
	Ружинський	2239,4

Зовнішні межі лісгоспу, лісництв, адміністративних районів, місця розміщення контор, лісових кордонів показані на картах-схемах.

Віднесення лісів до місцевих органів влади

Назви рад	Назви лісництв	Перелік кварталів	Площа, га
Коростишівський район
Більковецька с/р	Старосілецьке	11,54,55	53,1
Віленьківська с/р	-*-	45	43,6
Вільнянська с/р	-*-	41-44,52	256,9
Вільнянківська с/р	-*-	38-40	125,2
Городська с/р	-*-	15-22	704,4
Гуменницька с/р	-*-	9-10	173,8
Кам’янобрідська с/р	-*-	2	73,8
Квітнева с/р	-*-	23-37	1197,1
Кмитівська с/р	Шахворостівське	1, 2	175,3
Козіївська с/р	Старосілецьке	12-13, 46,56	245,0
Кропивнянська с/р	Шахворостівське	51-55	405,4
Минійківська с/р	Старосілецьке	4, 5,51	135,7
Садівська с/р	-*-	3,49,50	100,2
Слобідська с/р	-*-	58	5,0
Старосільська с/р	-*-	6-8	274,0
Стрижівська с/р	Шахворостівське	3, 4	180,2
Студеницька с/р	Старосілецьке	14	44,3
Торчинська с/р	-*-	1,47,48	72,4
Харитонівська с/р	Шахворостівське	9-29	1768,1
Шахворостівська с/р	-*-	30-50	1906,0
Шигліївська с/р	-*-	56-58	198,4
Коростишівська міська рада		59	0,2
Коростишівська міська рада	Старосілецьке	53,57	153,0
Разом:			8291,1
Брусилівський район
Водотиївська с/р	Брусилівське	11	27,1
Морозівська с/р	-*-	18	33,7
Дивинська с/р	-*-	19-20	121,1
Лазарівська с/р	-*-	7,34,38	66,0
Містечківська с/р	-*-	4-5	115,0
Озерська с/р	-*-	21-26	448,7
Осівецька с/р	-*-	6	41,1
Покришівська с/р	-*-	12	41,7
Романівська с/р	-*-	10,35	43,4
Скочищенська с/р	-*-	31-33	132,5
Брусилівська селищна рада	-*-	8,9,40	89,4
Соболівська с/р	-*-	27-30,37	500,7
Соловієвська с/р	-*-	17,36	74,9
Ставищенська с/р	-*-	1-3,39	97,4
Хомутецька с/р	-*-	13-16	289,2
Разом:			2125,9

продовження таблиці

Назви рад	Назви лісництв	Перелік кварталів	Площа, га
Андрушівський район
Івницька с/р	Андрушівське	1-3	209,5
Іванківська с/р	-*-	4-5	32,5
Волосівська с/р	-*-	6-7	19,0
Степківська с/р	-*-	8-10	223,8
Старокотельнянська с/р	-*-	13-16	65,0
Волицька с/р	-*-	17-19	119,5
Яроповицька с/р	-*-	20-23,146	318,2
Антопільська с/р	-*-	24,25	7,5
Андрушівська міська рада	-*-	26-29	82,0
Глиновецька с/р	-*-	30,31	8,3
Зарубинецька с/р	-*-	32-34	34,0
Любимівська с/р	-*-	35-37	108,0
Великомошковецька с/р	-*-	38,39	22,9
Забарська с/р	-*-	40-41	23,5
Міньковецька с/р	-*-	42-44	149,7
Маломошковецька с/р	-*-	45-47	87,3
Гальчинська с/р	-*-	48	5,5
Мостівська с/р	-*-	49,50	36,6
Нехворощанська с/р	-*-	51-53	105,9
Червоненська селищна рада	-*-	54,55	43,1
Новокотельнянськас/р	-*-	11-12	29,7
Крилівська с/р	-*-	56-58	85,5
Павелківська с/р	-*-	59-61	39,4
Лебединецька с/р	-*-	62-63	92,7
Бровківська с/р	-*-	64-66	53,8
Городківська с/р	-*-	67-69	83,8
Каменівська с/р	-*-	70-71	36,6
Малоп’ятигірська с/р	-*-	72	6,6
Разом:			2128,1
Ружинский район
Роставицька с/р	Андрушівське	115-116	16,0
Дерганівська с/р	-*-	126,127	116,8
Голубівська с/р	-*-	129-131	196,4
Чорнорудська с/р	-*-	73-75,92,78	144,2
Вчорайшенська с/р	-*-	76-77	50,8
Шпичинецька с/р	-*-	79-80	95,0
Бистріївська с/р	-*-	81,109	8,6
Верхівнянська с/р	-*-	82-85	129,2
Вербівська с/р	-*-	86-88,102	236,3
Малочернявська с/р	-*-	89-91	30,9
Крилівська с/р	-*-	94-95	110,9
Ягнятинська с/р	-*-	96-98,103	175,4
Карабчиївська с/р	-*-	99-101	94,1
Плосківська с/р	-*-	104-105	51,9
Мовчанівська с/р	-*-	106-107	18,5
Березянська с/р	-*-	110-112	17,3

продовження таблиці

Назви рад		Назви лісництв	Перелік кварталів	Площа, га
Вільнопільська с/р		Андрушівське	113-114	72,9
Бистрицька с/р		-*-	117-118	88,3
Ружинська селищна рада		-*-	119-122	73,4
Білилівська с/р		-*-	123-125	78,1
Княжиківська с/р		-*-	132-133	108,2
Немиринецька с/р		-*-	134-135	27,3
Огіївська с/р		-*-	136-137	14,6
Зарудинецька с/р		-*-	138-139	46,4
Городоцька с/р		-*-	140-141	21,7
Топорівська с/р		-*-	142-144	82,8
Рогачівська с/р		-*-	108,145	78,4
Чорнорудська с/р		-*-	73-75,78,92	144,2
Малонизгорецька с/р		-*-	93	11,2
Прибережнецька с/р		-*-	128	43,8
Разом:				2239,4
Попільнянський район
Андрушківська с/р	Попільнянське		31,48	17,4
Білківська с/р	-*-		23-25	230,6
Василівська с/р	-*-		32	23,7
Великолісовецька с/р	-*-		16	46.2
Голуб’ятинська с/р	-*-		43,51	114,7
Єрчицька с/р	-*-		26-27	132,0
Котлярська с/р	-*-		17	12,6
Красногірська с/р	-*-		33	10,2
Кривенська с/р	-*-		18,47	76,2
Липківська с/р	-*-		19	6,0
Лисівська с/р	-*-		3	34,2
Лучинська с/р	-*-		4-5,49-50	244,6
Макарівська с/р	-*-		34	4,1
Миролюбівська с/р	-*-		20	41,9
Паволоцька с/р	-*-		41-42	178,1
Парипська с/р	-*-		37	124,1
Попільнянська с/р	-*-		21	3,2
Почуйківська с/р	-*-		38	71,5
Романівська с/р	-*-		28-30	167,2
Северецька с/р	-*-		39	31,8
Корнинська селищна рада	-*-		6-11,45,46	595,3
Сокільчанська с/р	-*-		35	28,3
Ставищенська с/р	-*-		40	16,5
Строківська с/р	-*-		44	65,2
Сущанська с/р	-*-		12-15	461,9
Турбівська с/р	-*-		1, 2	348,6
Харліївська с/р			36	66,5
Ходорківська с/р	-*-		22	17,6
Разом:				3170,2
УСЬОГО по лісгоспу:				17954,7

Згідно ст. ст. 1,2 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави і земельні відносини – це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Ці відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Землі лісового фонду, які є державною власністю, були надані в постійне користування Тетерівському лісгоспу при його організації в 1936 році (Постановление ЦИК и СНК СССР от 02.07.1936г). Право постійного користування було підтверджено «Распоряжением СНК СССР за № 14537-р от 14.07.1944года» згідно якого, територія лісгоспу була розподілена на групи і господарські частини (категорії лісів).

Відповідно до Лісового Кодексу України (Розділ Y111. Прикінцеві положення, пункт 5) «До одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування».

Перше лісовпорядкування було проведено в 1939 році. Наступні в 1945, 1955, 1963, 1973, 1983, 1993 і 2003, 2014 роках. Матеріали лісовпорядкування 1963-2014 років знаходяться на підприємстві. Щорічно, починаючи з 1994 року, проводиться безперервне лісовпорядкування.

Державні акти на право постійного користування земельними ділянками оформлені на землі лісогосподарського призначення підприємства, які знаходиться на території Коростишівського району (Шахворстівське і Старосілецьке лісництва) загальною площею 8291,1 га.

- серія ЯЯ № 075534, площею 180,2 га. на території Стрижівської сільської ради, зареєстрованого в державному реєстрі 27 січня 2005 р. за № 030521100001;

- серія ЯЯ № 075519, площею 1906,0 га. на території Шахворостівської сільської ради, зареєстрованого в державному реєстрі 25 жовтня 2004р. за № 030421100001;

- серія ЯЯ № 075535, площею 1768,1 га на території Харитонівської сільської ради, зареєстрованого в державному реєстрі 27 січня 2005р. за №030521100001;

- серія ЯЯ № 075520, площею 405,4 га. на території Кропивнянської сільської ради, зареєстрованого в державному реєстрі 25 жовтня 2004р, за № 030421100001;

- серія ЯЯ № 075529, площею 175,3 га. на території Кмитівської сільської ради, зареєстрованого в державному реєстрі 27 січня 2005р. за № 030521100001;

- серія ЯЯ № 075518, площею 198,4 га на території Щигліївської сільської ради, зареєстрованого в державному реєстрі 25 жовтня 2004 р за № 030421100001;

- серія ЯЯ № 075581, площею 135,7 га на території Минійківської сільської ради, зареєстрованого в державному реєстрі 27 січня 2005 р за № 030521100001;

- серія ЯЯ № 075533, площею 72,4 га на території Торчинської сільської ради, зареєстрованого в державному реєстрі 27 січня 2005р. №030521100001;

- серія ЯЯ № 075526, площею 53,1 га. на території Більковецької сільської ради, зареєстрованого в державному реєстрі 27 січня 2005р за №030521100001;

- серія ЯЯ № 075530, площею 196,0 га. на території Козіївської сільської ради, зареєстрованого в державному реєстрі 27 січня 2005р. за №030521100001;

- серія ЯЯ № 075527, площею 173,8 га на території Гуменницької сільської ради, зареєстрованого в державному реєстрі 27 січня 2005р. за №030521100001;

- серія ЯЯ № 075532, площею 100,2 га. на території Садівської сільської ради, зареєстрованого в державному реєстрі 27 січня 2005р. за № 030521100001;

- серія ЯЯ № 075515,, площею 274,0 га. на території Старосілецької сільської ради, зареєстрованого в державному реєстрі 25 жовтня 2004р. за №030421100001;

- серія ЯЯ № 075524, площею 125,2 га на території Вільнянківської сільської ради, зареєстрованого в державному реєстрі 25 жовтня 2004р. за №030421100001;

- серія ЯЯ № 075523, площею 256,9 га. на території Вільнянської сільської ради, зареєстрованого в державному реєстрі 25 жовтня 2004р. за №030421100001;

- серія ЯЯ № 075528, площею 73,8 га. на території Кам′янобрідської
сільської ради, зареєстрованого в державному реєстрі 27 січня 2005р. за №030521100001;

- серія ЯЯ № 075525, площею 43,6 га. на території Віленьківської сільської ради, зареєстрованого в державному реєстрі 25 жовтня 2004р за №030421100001;

- серія ЯЯ № 075522, площею 659,11 га. на території Городської сільської ради, зареєстрованого в державному реєстрі 25 жовтня 2004р. за №030421100001;

- серія ЯЯ № 075521, площею 1198,0 га. на території Квітневецької сільської ради, зареєстрованого в державному реєстрі 25 жовтня 2004р,за №030421100001;.

- серія ЯЯ № 075516, площею 5,0 га. на території Слобідської сільської ради, зареєстрованого в державному реєстрі 25 жовтня 2004р. за № 030421100001;

- серія ЯЯ №075517, площею 44,3 га на території Студеницької сільської ради, зареєстрованого в державному реєстрі 25 жовтня 2004р. за №030421100001;

- 1820955100:04:000:0001 площею 37,0038 Брусилівська селищна рада ;

- 1820955100:02:000:0001 площею 38,8858 Брусилівська селищна рада ;

- 1820955100:03:000:0001 площею 12,3852 Брусилівська селищна рада ;

- 1820955100:04:000:0002 площею 1,1254 Брусилівська селищна рада

- 1820986000:11:000:0003 площею 20,0071Ставищенська сільська рада ;

- 1820986000:08:000:0006 площею 9,7757 Ставищенська сільська рада ;

- 1820986000:08:000:0005 площею 5,0350 Ставищенська сільська рада ;

- 1820986000:06:000:0004 площею7,6421 Ставищенська сільська рада ;

- 1820986000:06:000:0001 площею 9,7113 Ставищенська сільська рада ;

- 1820986000:06:000:0002 площею 18,0443 Ставищенська сільська рада ;

- 1820986000:06:000:0003 площею 8,7686 Ставищенська сільська рада ;

- 1820986000:05:000:0002 площею 18,4914 Ставищенська сільська рада ;

- 1820982500:03:000:0001 площею 55,9910 Містечківська сільська рада ;

- 1820982500:03:000:0006 площею 0,7348 Містечківська сільська рада ;

- 1820982500:03:000:0003 площею 5,3049 Містечківська сільська рада ;

- 1820982500:03:000:0002 площею 27,6968 Містечківська сільська рада ;

- 1820982500:03:000:0004 площею 21,8189 Містечківська сільська рада ;

- 18209825000:03:000:0005 площею 1,1496 Містечківська сільська рада ;

- 1820983600:03:000:0001 площею 24,1904 Осівецька сільська рада ;

- 1820983600:03:000:0002 площею 14,0315 Осівецька сільська рада ;

- 1820983600:03:000:0003 площею 2,8650 Осівецька сільська рада ;

- 1820982600:04:000:0482 площею 0,2169 Лазарівська сільська рада ;

- 1820982600:04:000:0481 площею 9,6375 Лазарівська сільська рада ;

- 1820982600:05:000:0212 площею 0,4024 Лазарівська сільська рада ;

- 1820982600:04:000:0006 площею 3,6794 Лазарівська сільська рада ;

- 1820982600:04:000:0007 площею 0,5735 Лазарівська сільська рада ;

- 1820982600:04:000:0008 площею 1,2955 Лазарівська сільська рада ;

- 1820982600:05:000:0213 площею 0,3233 Лазарівська сільська рада ;

- 1820982600:04:000:0005 площею 2,4546 Лазарівська сільська рада ;

- 1820982600:04:000:0004 площею 1,3078 Лазарівська сільська рада ;

- 1820982600:04:000:0003 площею 7,9890 Лазарівська сільська рада ;

- 1820982600:04:000:0002 площею 15,1871 Лазарівська сільська рада ;

- 1820982600:04:000:0001 площею 9,0777 Лазарівська сільська рада ;

- 1820982600:05:000:0007 площею 13,8355 Лазарівська сільська рада

- 1820985300:02:000:0003 площею 12,0285 Соболівська сільська рада ;

- 1820985300:06:000:0001 площею 9,8245 Соболівська сільська рада ;

- 1820985300:05:000:0002 площею 8,7960 Соболівська сільська рада ;

- 1820985300:03:000:0001 площею 154,0687 Соболівська сільська рада ;

- 1820985300:05:000:0004 площею 0,9124 Соболівська сільська рада ;

- 1820985300:02:000:0002 площею 2,4735 Соболівська сільська рада ;

- 1820985300:02:000:0001 площею 235,3251Соболівська сільська рада ;

- 1820985300:04:000:0005 площею 77,2787 Соболівська сільська рада ;

- 1820983500:05:000:0004 площею 3,7678 Озерська сільська рада ;

- 1820983500:05:000:0005 площею 4,6380 Озерська сільська рада ;

- 1820983500:05:000:0003 площею 5,7680 Озерська сільська рада ;

- 1820983500:05:000:0002 площею 16,7814 Озерська сільська рада ;

- 1820983500:05:000:0009 площею 6,3204 Озерська сільська рада

- 1820983500:05:000:0032 площею 3,9984 Озерська сільська рада ;

- 1820983500:05:000:0031 площею 2,2002 Озерська сільська рада ;

- 1820983500:05:000:0001 площею 84,1909 Озерська сільська рада ;

- 1820983500:05:000:0023 площею 1,4860 Озерська сільська рада ;

- 1820983500:05:000:0006 площею 6,2840 Озерська сільська рада ;

- 1820983500:05:000:0007 площею 129,5367 Озерська сільська рада ;

- 1820983500:05:000:0008 площею 2,9450 Озерська сільська рада ;

- 1820983500:06:000:0526 площею 19,001 Озерська сільська рада

- 1820983500:05:000:0016 площею 2,8891 Озерська сільська рада ;

- 1820983500:05:000:0020 площею 2,2699 Озерська сільська рада ;

- 1820983500:05:000:0019 площею 0,8478 Озерська сільська рада ;

- 1820983500:05:000:0018 площею 5,4171 Озерська сільська рада ;

- 1820983500:05:000:0017 площею 6,0271 Озерська сільська рада ;

- 1820983500:05:000:0015 площею 8,3628 Озерська сільська рада ;

- 1820983500:05:000:0014 площею 0,8415 Озерська сільська рада ;

- 1820983500:05:000:0013 площею 15,8102 Озерська сільська рада ;

- 1820983500:05:000:0012 площею 59,3769 Озерська сільська рада ;

- 1820984300:03:000:0011 площею 19,1361Романівська сільська рада ;

- 1820984300:04:000:0001 площею 5,8146 Романівська сільська рада ;

- 1820984300:03:000:0015 площею 5,1733 Романівська сільська рада ;

- 1820984300:03:000:0014 площею 1,0831 Романівська сільська рада

- 1820984300:03:000:0013 площею 10,9798 Романівська сільська рада ;

- 1820984300:03:000:0012 площею 1,1801 Романівська сільська рада ;

- 1820980300:04:000:0001 площею 27,109 Водотиївська сільська рада ;

- 1820983900:03:000:0002 площею 12,3642 Покришівська сільська рада

- 1820983900:02:000:0003 площею 4,6151 Покришівська сільська рада ;

- 1820983900:02:000:0001 площею 24,6966 Покришівська сільська рада ;

- 1820987000:06:000:0177 площею 0,4613 Хомутецька сільська рада ;

- 1820987000:06:000:0311 площею 111,2965 Хомутецька сільська рада

- 1820987000:06:000:0176 площею 0,2797 Хомутецька сільська рада ;

- 1820987000:05:000:0002 площею 26,6582 Хомутецька сільська рада ;

- 1820987000:06:000:0181 площею 14,8126 Хомутецька сільська рада ;

- 1820987000:04:000:0002 площею 2,1712 Хомутецька сільська рада ;

- 1820987000:06:000:0309 площею 6,0018 Хомутецька сільська рада ;

- 1820987000:05:000:0001 площею 8,1838 Хомутецька сільська рада ;

- 1820987000:06:000:0308 площею 13,8054 Хомутецька сільська рада ;

- 1820987000:04:000:0003 площею 7,3091 Хомутецька сільська рада ;

- 1820987000:04:000:0001 площею 91,6712 Хомутецька сільська рада ;

- 1820987000:06:000:0180 площею 4,7396 Хомутецька сільська рада ;

- 1820987000:06:000:0310 площею 1,7864 Хомутецька сільська рада

- 1820985600:02:000:0309 площею 8,8567 Соловіївська сільська рада ;

- 1820985600:02:000:0001 площею 3,0361 Соловіївськасільська рада ;

- 1820985600:03:000:0001 площею33,9367 Соловіївська сільська рада ;

- 1820985600:03:000:0003 площею 17,0562 Соловіївська сільська рада

- 1820985600:03:000:0590 площею 12,0161 Соловіївська сільська рада ;

- 1820980700:02:000:0002 площею 84,2757 Дивинська сільська рада ;

- 1820983500:05:000:0030 площею 0,7317 Озерська сільська рада ;

- 1820983500:05:000:0029 площею 10,5552 Озерська сільська рада

- 1820983500:05:000:0028 площею 0,4313 Озерська сільська рада ;

- 1820983500:05:000:0027 площею 8,3405 Озерська сільська рада ;

- 1820983500:05:000:0026 площею 14,2626 Озерська сільська рада ;

- 1820983500:05:000:0025 площею 0,3982 Озерська сільська рада ;

- 1820983500:05:000:0024 площею 9,5377 Озерська сільська рада ;

- 1820983500:05:000:0022 площею 10,6587 Озерська сільська рада ;

- 1820983500:05:000:0021 площею 1,7653 Озерська сільська рада ;

- 1820983500:05:000:0010 площею 3,29 Озерська сільська рада ;

- 1820985000:04:000:0001 площею 110,9647 Скочищенська сільська рада ;

- 1820985000:04:000:0005 площею 1,,4015 Скочищенська сільська рада

- 1820985000:04:000:0004 площею 1,9767 Скочищенська сільська рада ;

- 1820985000:04:000:0006 площею 8,3724 Скочищенська сільська рада;

- 1820985000:04:000:0002 площею6,5175 Скочищенська сільська рада ;

- 1820985000:04:000:0003 площею 3,1825 Скочищенська сільська рада

- 1820982700:02:000:0015 площею 7,2198 Морозівська сільська рада ;

- 1820982700:02:000:0016 площею 30,5282 Морозівська сільська рада ;

- 1820980700:02:000:0001 площею 36,7536 Дивинська сільська рада;

Укладено договора на виготовлення технічної документації проекту землеустрою з Житомирським інститутом землеустрою:

- Договір № 212\33 від 17.07.2012р. Попільнянський район- 3170,2 га;

- Договір №484 від 11.09.2015р. Андрушівський район- 2125,9 га;

- Договір №493 від 22.09.2015р. Ружинський район – 2239,4 га.

Технічна докуметація із землеустрою щодо інвентаризації ДП «Коростишівський лісгосп АПК», яка знаходиться на стадії погодження і затвердження у відповідних державних органах.

Розподіл площа земель лісогосподарського призначення на території Попільнянського , Ружинського та Андрушівського районів в розрізі лісництв по селищних та сільських радах

Андрушівський Ружинський райони 4367,5 га

1.Андрушівське лісництво,

1.1Андрушівський

Іванківська с.р

Влосівська с.р

Степівська с.р.

Новокотельнянська с.р

Старокотельнянська с.р

Волицька с.р

Яроповицька с.р

Антопільська с.р

Андрушівська с.р

Глиновецька с.р

Зорубенецька с.р

Любимівська с.р

Великомошківецька с.р

Забарська с.р

Міньковецька с.р

Маломошківецька с.р

Гальчинська с.р

Мостівська с.р

Нехворощанська с.р

Червоненська с.р

Крилівська с.р

Павелківська с.р

Лебединська с.р

Бровківська с.р

Городківська с.р

Каменівська с.р

Малоп ятигірська с.р

Івницька с.р

1,2 Ружинський

Дерганівська с.р

Чорнорудська с.р

Вчорайшенська с.р

Шпиченська с.р

Бистриївська с.р

Верхівнянська с.р

Вербівська с.р

Малочернявска с.р

Малонизгорецька с.р

Крилівська с.р

Ягнятинська с.р

Карабчиївська с.р

Плосківська с.р

Мовчанівська с.р

Рогачівська с.р

Березянська с.р

Вільнопілька с.р

Роставицька с.р

Бистрицька с.р

Ружинська с.р

Білилівська с.р

Прибережненська с.р

Голубівська с.р

Княжиківська с.р

Немиренська с.р

Огіївська с.р

Заруденецька с.р

Городоцька с.р

Топорівська с.р

4367,5

в тому числі;

2128,1

32,5

19,0

223,8

29,7

65,0

119,5

318,2

7,5

82,0

8,3

34,0

108,0

22,9

23,5

147,9

87,3

5,5

36,6

105,9

43,1

85,5

39,4

92,7

53,8

83,8

36,6

6,6

209,5

2239,4

116,8

144,2

50,8

95,0

8,9

129,2

236,3

30,9

11,2

110,9

175,4

94,1

51,9

18,5

78,4

17,3

72,9

16,0

88,3

73,4

78,1

43,8

196,4

108,2

192,8

Попільнянський район – 3170,2 га

1.Попільнянське

Лісництво

Турбівська с.р

Білківська с.р

Єрчицька с.р

Романівька с.р

Корнинська с.р

Лучинська с.р

Лисівська с.р

Ходорківська с.р

Харліївська с.р

Андрушківська с.р

Василівська с.р

Красногірська с.р

Сокільчанська с.р

Голубятинська с.р

Кривенська с.р

Липківська с.р

Паволоцька с.р

Сущанська с.р

Великолісовецька с.р

Котлярська с.р

Миролюбівська с.р

Попільнянська с.р

Макарівська с.р

Парипська с.р

Почуйківська с.р

Саверецька с.р

Ставищенська с.р

Строківська с.р

3170,2

в тому числі;

348,6

230,6

132,0

167,2

595,3

244,6

34,2

17,6

66,5

17,4

23,7

10,2

28,3

114,7

76,2

6,0

178,1

461,9

46,2

12,6

41,9

3,2

4,1

124,1

71,5

31,8

16,5

65,2

Таким чином Державні акти на право постійного користування земельними ділянками є на 46,2% площі підприємства. Межі земельних ділянок підприємства в натурі закріплені межовими знаками.

Район розташування лісгоспу відноситься до числа сільськогосподарських районів області з вирощування зернових і овочевих культур, а також розвитку тваринництва м’ясо – молочного направлення. Провідною галуззю народного господарства являється аграрний сектор, який займається вирощуванням зернових та технічних культур.

Переробкою деревини лісгосп займається з 02 січня 2018 року згідно наказу №10

Лісистість адміністративних районів, на території яких розташований лісгосп складає 22,0%.

Ліси на території районів розташовані не рівномірно.

Основні сортименти, які заготовлюються в лісгоспі: пиловник хвойних порід 72%, дрова паливні 28%.

Найбільшими споживачами деревини на внутрішньому ринку є: ПАТ «Житомирське АТП» 2%, ТОВ «Л-ТРАНС» 11%, ТОВ «Д-Форест» 13%, на зовнішньому ринку Forte Vita Enterpises (Кіпр) - 3%, Evrope Woodsupplirsт (Великобританія) - 19%,Woscorporation Commonwethof (Домініка) - 11%

Найбільшим попитом в споживачів користується пиловник 4-6м та паливні дрова.

Район розташування лісгоспу характеризується достатньо розвинутою мережею шляхів транспорту загального користування. Основними транспортними магістралями в зоні діяльності лісгоспу є міжнародна автомобільна дорога Киів-Чоп М-06, регіональна автомобільна дорога Житомир-Попільня-Сквира-Ставище Р-18, територіальні автомобільні дороги: Житомир-Андрушівка-Володарка Т-06-09, Ставище-Брусилів-Попільня Т-06-11, залізниця Киів-Козятин-Жмеринка,Житомир-Фастів,протяжність яких в межах зони діяльності лісгоспу складає 121.8 км.

Крім того,територію ДП «Коростишівський лісгосп АПК в різних напрямках перетинають дороги з твердим покриттям місцевого значення, протяжність яких в районах складає: Андрушівський - 339.2 км, Брусилівський - 348.7 км, Коростишівський – 56.0 км, Попільнянський - 308.6 км, Ружинський – 254.2км, які використовуються для вивезення лісової продукції. Протяжність лісогосподарських доріг(відомчих) на території лісгоспу з твердим покриттям 14 км. Загальна протяжність шляхів транспорту за нормативами на 1000 га площі складає 40 км, а ступінь забезпеченості відповідно до нормативів 35 %.

Більшість лісових доріг має невисокий технічний стан, на них відсутні паспорти, час експлуатації раніше збудованих чи поліпшених доріг перевищує 30 років і вони потребують капітального ремонту. Тому , у ревізійному періоді необхідно приділити увагу будівництва нових та капітальному ремонту доріг, ранше побудованих.

Ліси лісгоспу віднесені до І лісотаксового поясу.

Запроектований розподіл за лісотаксовими розрядами приведено згідно
„Такс на деревину лісових порід, що відпускаються на пні і на живицю”,
затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №
44 із змінами, внесеними згідно з постановами КМ України від 19.05.1999
р. № 853, від 29.05.2001 р. № 595, від 12.05 2004 р. № 613, від 09.08. 2005
р. № 715, від 21.02. 2006 р. № 174, а також рішенням дев’ятої сесії
Житомирської обласної ради 23 скликання від 19.08.1999 р.
Розподіл площі за лісотаксовими поясами і розрядами приводиться в
таблиці, карті – схемі та затверджений протоколом другої лісовпорядної
наради.

Поділ території лісгоспу за розрядами рентної плати за заготівлю деревини

основних лісових порід

Назви лісництв	Пункт відвантаження деревини	Номери кварталів	Розряди рентної плати	Площа, га
1. Існуючий
Пояс рентної плати - 1
ж/д станція Коростишів	Старосілецьке	11, 12, 13, 38, 46	І	334,6
ж/д станція Коростишів	Старосілецьке	1-10, 14-37, 39-58	ІІ	3322,9
		Разом:		3657,5
ж/д станція Коростишів	Шахворостівське	4, 6, 7-24, 26, 28, 30-32, 51	І	1967,9
ж/д станція Коростишів	Шахворостівське	1-3, 25, 27, 29, 43-50, 52-57	ІІ	2665,7
		Разом		4633,6
ж/д станція Корнин	Брусилівське	8, 9, 15, 16, 40	І	224,4
		1-7, 10, 12-14, 17-20, 34, 38, 39	ІІ	792,5
		11, 21-30, 37	ІІІ	976,5
		31, 32, 33	IV	132,5
		Разом		2125,9
ж/д станція Корнин	Попельнянське	21	І	3,2
		16, 20, 26, 27, 31, 33, 35, 37, 39	ІІ	418,7
		9, 10, 17, 18, 23-25, 28-30, 32, 34, 36, 38, 40-51	ІІІ	1216,0
		1-8, 11-15, 19, 22	IV	1532,3
		Разом		3170,2
ж/д станція Корнин	Андрушівське	13, 14, 16, 22, 23, 25, 31, 32, 34, 37, 40, 46, 69-73, 76-79, 81-85, 93-146	І	2099,9
		1-12, 15, 17-21, 24, 26-30, 33, 35, 36, 38, 39, 41-45, 47-57, 58-63, 67, 68, 74, 80, 86-92	ІІ	2213,1
		64, 65, 66, 75	ІІІ	54,5
		Разом		4367,5
		в тому числі:	І	4630,0
			ІІ	9412,9
			ІІІ	2247,0
			IV	1664,8
		УСЬОГО		17954,7

Заготовлена деревина вивозиться на тимчасові проміжні склади, які створені при кожному лісництві.

Пунктом відвантаження деревини з лісгоспу є станція Коростишів.

Господарська діяльність лісгоспу спрямована на виконання лісогосподарських, лісокультурних, протипожежних та природоохоронних заходів з метою раціонального використання природних ресурсів охорони навколишнього природного середовища.

Технічне і транспортне забезпечення лісгоспу достатнє і становить 100% від потреби виробництва.

Ступінь забезпечення транспортними засобами становить 100%. Виробничим фондом лісгосп забезпечений на 100%, житловим на 100%. Кадрами постійних робітників лісгосп забезпечений на 100%.

Існуюча організація виконання лісогосподарських робіт в лісгоспі достатня для виконання цих виробничих програм.

Лісове господарство в економіці району розташування займає провідне місце. Основні напрямки його розвитку – виконання планових завдань по виробництву товарів народного споживання і задоволення місцевих потреб в деревині. Лісові ресурси лісгоспу являються основною базою лісозаготівельної промисловістю, де роботою зайнята значна частина місцевого населення.

Загальна потреба району у деревині з лісів лісгоспу задовольняється на 100%.

Наявні в лісовому фонді сільськогосподарські угіддя використовуються для потреб лісгоспу, а також для лісової охорони, робітників і службовців лісгоспу. Значення сільськогосподарських угідь в кормовому балансі району розташування лісгоспу незначне.

З побічних лісових користувань має місце випасання худоби, збір дикорослих плодів і ягід, грибів, лікарської сировини.

Випас худоби в лісовому фонді проводиться мешканцями навколишніх сіл. Негативного впливу випас худоби на окремі категорії лісових ділянок при проведенні лісовпорядкування не виявлено.

Полювання носить аматорський характер.

Крім задоволення потреб народного господарства в деревині і продукції побічних лісових користувань, лісові насадження мають важливе природоохоронне і рекреаційне значення.

Велике значення і рекреаційної ролі лісів з їх великою кисневою і фітоприродно-продуктивною потужністю, яка має властивості зменшувати або поглинати шкідливі викиди в атмосферу та інші негативні явища природи.

Враховуючи багатогранне значення лісового господарства в економіці району і охороні навколишнього середовища, діяльність лісового господарства повинна бути направлена на організацію і здійснення багатоцільового використання лісів, для задоволення потреб різних галузей господарства і населення в деревині та іншій лісовій продукції, збереженні та посиленні водоохоронних, захисних, кліматорегулюючих, санітарно-оздоровчих та інших корисних властивостей лісів, здійснення всіх функцій з ведення лісового господарства, відтворення лісів та їх охороні.

Екологічний стан насаджень задовільний.

Сертифікація лісів

Відповідно до ст. 35, 56 Лісового кодексу України, з метою приведення
лісового господарства Житомирської області у відповідності до міжнародних
стандартів, вдосконалення існуючої системи управління лісовим
господарством, створення кращих можливостей для продажу лісової продукції,
незалежна аудиторська компанія ТОВ „Легалліс” здійснила в ДП
«Коростишівський лісгосп АПК» підприємствах сертифікацію лісів.

Відповідно до чинного законодавства, критеріїв і принципів Лісової Опікунської Ради, ведення лісового господарства має відповідати чинному законодавству
України, міжнародним договорам та угодам, що ратифіковані Україною.
Сертифікація (вручення свідоцтва) – це незалежна оцінка діяльності
організації за погодженими міжнародними стандартами. Вимоги стандарту FSC
стосуються екологічного, соціального та економічного впливів лісового
контролю. Відповідність вимогам оцінюється сертифікаційними органами.
ТОВ „Легалліс” є сертифікаційним органом, який має акредитацію FSC. Це означає, що продукція взята з лісів, сертифікованих ТОВ „Легалліс” може мати торгівельний знак FSC. „Принципи та критерії FSC” застосовуються відповідно до національних і міжнародних законодавчих та нормативних актів. Вимоги стандартів FSC покликані не відмінювати, а скоріше доповнювати правила та ініціативи з ведення лісового господарства, забезпечивши відповідальне лісокористування в усьому світі.

Завдання лісової сертифікації:

Вимоги FSC включають ведення просвітницької діяльності, спрямованої на
усвідомлення громадськістю важливості:

удосконалення ведення лісового господарства;

включення усіх витрат, пов’язаних з ведення лісового господарства, у ціну лісової продукції.

сприяння найбільш повному й ефективному використанню лісових ресурсів; зниження збитків і втрат;

недопущення надмірного лісокористування.

Переваги лісової сертифікації:

- продовження практики лісогосподарського виробництва, зорієнтованого на здійснення розширеного відтворення лісів;

- посилення системи охорони лісів, що дозволить реалізовувати ефективні заходи з попередження лісопорушень та боротьби з незаконною заготівлею деревини;

- незалежна гарантія для клієнтів-покупців, посередників та інвесторів щодо контролю за якістю лісової продукції;

- вихід на ринки держав, які використовують виключно деревну продукцію з сертифікованих лісів;

- демонстрація запровадження найкращої практики в управлінні лісовим господарством.

Екологічний стан лісів

Стан і динаміка лісового фонду дають можливість в цілому оцінити екологічний стан лісів лісгоспу на рік лісовпорядкування. Усі види господарської діяльності велися згідно чинних нормативних актів. Вони були направлені на підвищення якісного стану і продуктивності лісів, збереження і підвищення їх захисних властивостей. Негативного впливу на навколишнє середовище господарська діяльність не спричинила.

В зоні діяльності лісгоспу джерел шкідливого впливу на ліс лісовпорядкуванням не виявлено.

Радіаційне забруднення на територіі розташування лісгоспу незначне і обмеження на ведення лісового господарства, керуючись «Рекомендаціями з ведення лісового господарства, в умовах радіоактивного забруднення» К.2008, лісовпорядкуванням не передбачаються.

Відомості про об’єкти природно-заповідного фонду

Найменування об’єктів природно-заповідного фонду і підстави для їх виділення

Площа, га

Місцезнаход-ження

Коротка характеристика та режим ведення господарської діяльності

Рішення відповідних органів про створення території та об’єктів ПЗФ

Пам’ятка природи місцевого значення

19,8

Коростишів-ський район

Старосілець-ке лісництво

Квартал 2

Грабчаковий ліс. Масив грабових насаджень з окремими деревами липи,дуба,верби. Лісомисцевість об єкт для досліджень біологів, а також для навчання науково-дослідноі роботи. Обмежено ведення лісового господарства, Проводяться санітарні та реконструктивні рубки.

Рішення сесіі облради від 30.01.2004р.№351

Рубки головного користуванн на об’єктах природно – заповідного фонду забороняються

Поділ лісів на категорії

Існуючий поділ лісів на категорії ДП „Коростишівський лісгосп АПК” затверджений наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 95 від 07.03.2012 року „Про віднесення ділянок дочірнього підприємства „Коростишівський лісгосп АПК”, Міністерства аграрної політики продовольства України, що відносяться до відповідних категорій лісів по Житомирській області.

На основі статей 39-41 Лісового кодексу України (2006 р.), керуючись Постановою КМ України № 733 від 16 травня 2007 року „Порядок поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок” (далі – Порядок), під час проведення базового лісовпорядкування у 2015-2016 рр. здійснене приведення існуючого поділу лісів ДП „Коростишівський лісгосп АПК” у відповідності до згаданого Порядку.

Існуючий поділ площі на категорії лісів відповідає господарському призначенню, природним та економічним умовам району розташування лісгоспу.

До категорії лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення віднесені лісові ділянки, що виконують природоохоронну, естетичну функцію і розташовані в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 19,8 га, із них:

– пам’ятка природи місцевого значення на площі 19,8 га.

До категорії рекреаційно-оздоровчі ліси віднесені ділянки, які виконують переважно рекреаційні, санітарні та оздоровчі функції – загальною площею 2946,1 га, із них:

– ліси у межах населених пунктів загальною площею 82,6 га;

– раніше виділена лісогосподарська частина лісів зелених зон загальною площею 2863,5 га.

До категорії захисні ліси віднесені лісові ділянки, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища від негативного впливу природних та антропогенних факторів загальною площею 9391,6 га, із них:

– раніше виділені протиерозійні ліси на площі 255,8 га;

– раніше виділені ліси уздовж смуг відведення залізниць на площі 177,4 га;

– раніше виділені ліси уздовж смуг відведення автомобільних доріг на площі 135,0 га;

– раніше виділені ліси уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших на площі 1767,1 га;

– раніше виділені полезахисні лісові смуги на площі 957,8 га;

– раніше виділені байрачні ліси на площі 140,7 га;

– інші захисні ліси, які виділені із байрачних лісів на площі 5957,8 га.

Категорії експлуатаційні ліси – загальною площею 5597,2 га.

Існуючий поділ площі на категорії лісів (таблиця 3.1.1.) відповідає господарському призначенню, природним та економічним умовам району розташування лісгоспу.

Насінництво і лісові розсадники

Виходячи з середніх щорічних обсягів лісокультурних робіт, визначена загальна потреба в садивному матеріалі, яка становить 1919‚7 тис. штук сіянців. Вона прийнята для розрахунку посівного і шкільного відділень розсадника і потреби в насінні. Розрахунок щорічної потреби в садивному матеріалі проведено за обсягами лісокультурних робіт, затверджених 2-ою лісовпорядною нарадою.

Згідно розрахунків необхідна корисна площа посівного та шкільного відділень розсадника повинна бути 5‚04 га. Службова площа (дороги, водоймища, межові канали, загорожі та ін.) прийнята з розрахунку 25% від корисної площі. Отже, загальна площа розсадника повинна бути 6‚30 га. Розрахунок корисної площі для посівного відділення розсадника проведений на основі норм виходу стандартних сіянців, установлених для даної лісорослинної зони.

Щорічні обсяги заходів з відтворення лісів, потреба в садивному матеріалі

Показники	Лісові культури				Доповнення лісових культур лісгоспу		Інші пот-реби	Разом
	на фонді		рекон-струкція насад-жень	на землях інших корис-тувачів	минулого періоду	створених
	лісо-віднов-лення	лісо- розведен ня	рекон-струкція насад-жень	на землях інших корис-тувачів	минулого періоду	створених
1. Обсяги робіт, га	187‚8	2‚2			89‚0	15‚0		294‚0
2. Потреба в садивно-му матеріалі, тис. шт.
Усього:	1553‚2	15‚4			453‚9	90‚0	140‚0	2252‚5
в т.ч. за породами:
Сосна звичайна	1156‚0	1‚9			150‚0	9‚0	14‚0	1330‚9
Модрина європейська					65‚0	16‚0	28‚0	109‚0
Дуб звичайний	201‚6	8‚2			150‚0	45‚0	28‚0	432‚8
Дуб червоний	17‚3	0‚3			75‚0	5‚0	14‚0	111‚6
Клен-явір						15‚0	28‚0	43‚0
Береза повисла	93‚6				13‚9		14‚0	121‚5
Липа дрібнолиста	22‚9	3‚1					14‚0	40‚0
Бузина червона	56‚1							56‚1
Барбарис звичайний	1‚8	0‚9						2‚7
Ліщина звичайна	2‚1	1‚0						3‚1
Бруслина бородавчата	1‚8							1‚8

Розрахунок площі посівного відділення розсадника та потреба в насінні

Породи, які будуть вирощуватись в посівному відділенні розсадника	Потре-ба в сіян-цях, тис.шт А	Норма виходу з 1 га, тис.шт Б	Щоріч-на площа посівів, га А П = ---- Б	Вік садив-ного мате-ріалу, років	Кіль-кість полів сіво-змін, В	Загальна корисна площа посівного відділен-ня роз-садника, га П х В	Норма висіву на 1 га, кг Н	Пот-реба насін-ня щоріч-но, кг П х Н
Сосна звичайна	1330‚9	1500	0‚89	1	2	1‚78	60	53‚4
Модрина європей.	109‚0	900	0‚12	1	2	0‚24	140	16‚8
Дуб звичайний	432‚8	550	0‚79	1	2	1‚58	2000	1560‚0
Дуб червоний	111‚6	550	0‚20	1	2	0‚40	4000	800
Клен-явір	43‚0	600	0‚07	1	2	0‚14	400	28
Береза повисла	121‚5	550	0‚22	1	2	0‚44	140	30‚8
Липа дрібнолиста	40‚0	400	0‚10	1	2	0‚20	280	28
Бузина червона	56‚1	550	0‚10	1	2	0‚20	80	8
Барбарис звичайн.	2‚7	400	0‚01	1	2	0‚02	160	1‚6
Ліщина звичайна	3‚1	350	0‚01	1	2	0‚02	1800	18
Бруслина бородав.	1‚8	400	0‚01	1	2	0‚02	240	2‚4
Разом			2‚52			5‚04		2537‚0

Щорічна потреба в насінні становить 2537‚0 кг. Постійних насіннєвих ділянок і плантацій в лісгоспі не має. Для покращання складу насаджень, розвитку крон і плодоношення в існуючих ТЛНД і ЛНП намічені необхідні заходи.

Розрахунок площі постійних лісонасінних ділянок та плантацій

Породи	Щорічна потре-ба в насінні, кг А	Середня урожай- ність з 1 га, кг Б	Середня періо-дичність плодоно-шення, років В	Необхід-на площа, га А х В Б	В наявнос-ті ТЛНД, га	Проекту-ється створити, га
1. Тимчасові лісонасінні ділянки
Сосна звичайна	44‚1	4	2	22	0‚8	1‚0
Дуб звичайний	132	1000	6	0‚8		1‚0
Дуб червоний	800	3200	2	0‚5		1‚0
2.Лісонасінні плантації І покоління
Сосна звичайна	44‚1	10	2	8‚8	3‚3	5‚5

Запроектований обсяг заходів для покращання лісонасінної бази

Найменування заходів	Одиниця вимірювання	Обсяг робіт	Термін виконання
І. На тимчасових лісонасінних ділянках
Агротехнічний догляд	га	0.6	Ревізійний період
2.На лісонасінних плантаціях
Агротехнічний догляд	га	3.3	Ревізійний період

Селекційна оцінка насаджень (площа, га)

Панівні породи	Насадження			Разом
Панівні породи	плюсові	нормальні	мінусові	Разом
1. Пристиглі насадження
Сосна звичайна		465‚3	862‚8	1328‚1
Сосна банкса			5‚1	5‚1
Ялина європейська		8‚9	24‚8	33‚7
Дуб звичайний високостовбурний		19‚8	58‚9	78‚7
Дуб звичайний низькостовбурний			15‚9	15‚9
Разом		494‚0	967‚5	1461‚5
2. Стиглі і перестійні насадження
Сосна звичайна		69‚3	215‚9	285‚2
Ялина європейська			4‚7	4‚7
Дуб звичайний високостовбурний			16‚8	16‚8
Дуб звичайний низькостовбурний			225‚3	225‚3
Разом		69‚3	462‚7	532‚0
Разом по лісгоспу:
Сосна звичайна		534‚6	1078‚7	1613‚3
Сосна банкса			5‚1	5‚1
Ялина європейська		8‚9	29‚5	38‚4
Дуб звичайний високостовбурний		19‚8	75‚7	95‚5
Дуб звичайний низькостовбурний			241‚2	241‚2
Разом		563‚3	1430‚2	1993‚5
%		5‚0	95‚0	100

1.2. Цілі планованої діяльності

Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети.

Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Заготівля деревини здійснюється при використанні лісових ресурсів у порядку рубок головного користування, що проводяться в стиглих і перестійних деревостанах.

Для заготівлі деревини під час рубок головного користування в першу чергу призначаються пошкоджені, ті, що усихають, інші деревостани, що потребують термінової рубки за своїм станом, і деревостани, які вийшли з підсочування.

Залежно від категорій лісів, природних лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід та інших особливостей застосовуються такі системи рубок головного користування: суцільні, поступові або вибіркові,комбіновані рубки.

Під час проведення заготівлі деревини не дозволяються вирубування та пошкодження:

цінних і рідкісних дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України; насінників і плюсових дерев, а також дерев з гніздами рідкісних видів птахів, занесених до Червоної книги України (чорний лелека, скопа, орлан-білохвіст та інші), дуплястих та найстаріших дерев.

У виняткових випадках вирубування насінників і плюсових дерев може бути здійснене з дозволу органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а в межах територій і об'єктів природно-заповідного фонду - в установленому порядку з дозволу органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Вирубування дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України, здійснюється в установленому порядку лише з дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Заготівля деревини в порядку проведення рубок головного користування, а також інших рубок пов’язаних із веденням лісового господарства, проводиться власниками лісів і постійними лісокористувачами, яким у встановленому порядку надано це право.

Планована діяльність у вигляді спеціального використання лісових ресурсів носить позитивний характер. Найбільш важливим із соціально – економічних факторів є забезпечення сировиною деревообробну промисловість, поповнення доходів державного та місцевих бюджетів за рахунок податків та зборів (в т.ч. рентна плата), створення нових робочих місць при заготівлі лісопродукції, а в подальшому зайнятості працівників призалісненні лісових ділянок (створенні лісових культур), догляду за ними, забезпечення паливною деревиною місцеве населення та заклади соціальної сфери.

1.3. Опис основних характеристик планової діяльності

Динаміка розподілу площі земель лісогосподарського

призначення за категоріями

Категорія земель, група порід, група віку	Площа, га				Зміни
	За станом на 01.01.2006 року		За станом на 01.01.2016 року		Зміни
	га	%	га	%	+ - , га	%
1. Загальна площа земель лісогосподарського призначення
	19329,0	100	17954,7	100	-1374,3	7,1
2. Лісові ділянки
	18910,1	97,8	17490,6	97,4	-1419,5	7,5
в тому числі:
2.1. Вкриті лосовою рослинністю лісові ділянки – всього
	17999,6	93,1	15697,8	87,5	-2301,8	12,8
2.2. Розподіл площі вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок за групами порід і віку, га
Хвойні
Молодняки	2594,7	26,2	1303,9	16,2	-1290,8	49,7
Середньовікові	6893,2	69,5	5077,2	63,2	-1816,0	26,3
Пристиглі	398,7	4,0	1366,9	17,0	+968,2	242,8
Стиглі і перестійні	33,7	0,3	289,9	3,6	+256,2	760,2
Разом	9920,3	100	8037,9	100	-1882,4	19
Твердолистяні
Молодняки	475,7	14,0	237,8	6,8	-237,9	50,0
Середньовікові	2107,8	61,9	2287,7	65,6	+179,9	8,5
Пристиглі	238,0	7,0	192,7	5,5	-45,3	19,0
Стиглі і перестійні	580,5	17,1	770,7	22,1	+190,2	32,8
Разом	3402,0	100,0	3488,9	100	+86,9	2,6
М’яколистяні
Молодняки	666,1	14,3	578,2	14,1	-87,9	13,2
Середньовікові	2585,3	55,6	1715,7	41,9	-869,6	33,6
Пристиглі	821,9	17,7	824,8	20,1	+2,9	0,4
Стиглі і перестійні	577,3	12,4	977,2	23,9	+399,9	69,3
Разом	4650,6	100	4095,9	100	-554,7	11,9
Інші деревні породи
Молодняки			49,5	80,2	+49,5
Середньовікові	12,6	76,3			-12,6	100
Пристиглі	2,5	15,2	9,0	14,6	+6,5	260
Стиглі і перестійні	1,4	8,5	3,2	5,2	+1,8	128,6
Разом	16,5	100	61,7	100	+45,2	273,9
*Усього*
Молодняки	3736,5	20,8	2169,4	13,8	-1567,1	41,9
Середньовікові	11598,9	64,5	9080,6	57,9	-2518,3	21,7
Пристиглі	1461,1	8,1	2393,4	15,3	+932,3	63,8
Стиглі і перестійні	1192,9	6,6	2041,0	13	+848,1	71,1
Разом	17989,4	100	15684,4	100	-2305,0	12,8
2.2. Із них лісові культури	10826,4	56,0	9552,8	53,2	-1273,6	11,8
2.3. Не вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки – усього
	910,5	4,7	1792,8	9,9	+882,3	96,9
Із них
незімкнуті лісові культури	336,1	1,7	774,4	4,3	+438,3	130,4
лісові розсадники, плантації			4,1		+4,1
рідколісся	1,2		23,9	0,1	+22,7	1891,7
згарища, загиблі насадження	3,6		7,9		+4,3	119,4
зруби	108,9	0,6	666,1	3,7	+557,2	511,7
галявини	324,1	1,7	103,7	0,6	-220,4	68,0
біогалявини	63,4	0,3	112,3	0,6	+48,9	77,1
лісові шляхи, просіки, п/п розриви, лісові осуш канали
	73,2	0,4	100,4	0,6	+27,2	37,2
3. Нелісові землі
	418,9	2,2	464,1	2,6	+45,2	10,8
В тому числі:
сіножаті	0,4				-0,4	100
пасовища	13,2	0,1	12,2	0,1	-1,0	7,6
Багаторічні насадження	0,8				-0,8	100
води	14,9	0,1	8,0		-6,9	46,3
болота	292,0	1,5	340,1	1,9	+48,1	16,5
Садиби, споруди	5,2		0,6		-4,6	88,5
траси	55,7	0,3	81,4	0,5	+25,7	46,1
піски	20,2	0,1	15,8	0,1	-4,4	21,8
Інші нелісові землі	16,5	0,1	6,0		-10,5	63,6
В тому числі землі надані в тимчасове довгострокове користування
	0,8		211,5	1,2	+210,7	26337,5
4. Середня зміна запасу на 1га	3,6		3,7		+0,1	3,0

Щорічно від спеціального використання лісових ресурсів в порядку проведення рубок головного користування планується заготовляти 17,53 тис.м³ ліквідної деревини

Проектна розрахункова відомість на 2016 та наступні роки

Категорія лісу	Усього	У тому числі за господарствами
		Хвойне			Твердолистяне				М’яколистяне
		Усього	Соснова	Ялинова	Усього	Дубова	Ясенова	Грабова	Усього	березова	осикова	чорновільхова
2	1,69	0,63	0,63	-	0,29	0,29	-	-	0,77	0,18	-	0,51
3	6,75	1,56	1,56	-	1,24	0,34	0,12	0,54	3,95	0,45	0,39	2,73
4	9,09	4,18	4,18	-	1,14	1,14	-	-	3,77	0,61	0,06	3,10
Разом	17,53	6,37	6,37	-	2,67	1,77	0,12	0,54	8,49	1,24	0,45	6,34

*1 – ліси природоохоронного, наукового, історико – культурного призначення

*2 – рекреаційно – оздоровчі ліси

*3 – захисні ліси

*4 – експлуатаційні ліси

2. Опис поточного стану довкілля

Кліматичні умови

Клімат району розташування лісгоспу характеризується тривалим з достатньою кількістю опадів, помірно-теплим літом і м’якою з великою кількістю снігу зимою.

Коротка характеристика кліматичних умов, що мають значення для лісового господарства, приведена в таблиці 1.3.1. згідно матеріалів багаторічних досліджень Житомирської метеостанції.

В цілому клімат району розташування лісгоспу сприятливий для росту основних деревних порід: сосни звичайної, дуба черешчатого, ясена звичайного, клена гостролистого, берези повислої , вільхи чорної, осики, липи дрібнолистої, що підтверджує наявність цих насаджень І-го і вище бонітетів.

Коротка характеристика регіону

Найменування показників	Одиниці вимірювання	Значення	Дата
1. Температура повітря:
–середньорічна	градус	+6.9
–абсолютна максимальна	градус	+35.0
–абсолютна мінімальна	градус	-25.0
2. Кількість опадів на рік	Мм	550
3.Тривалість вегетаційного періоду	днів	200
4.Останні заморозки весною			26.05
5.Перші заморозки восени			05.10
6.Середня дата замерзання рік			12.12
7.Середня дата початку паводку			22.03
8.Сніговий покрив:
–товщина	См	20
–час появи			27.11
–час сходження у лісі			14.03
9.Глибина промерзання ґрунту	См	44
10. Напрям панівних вітрів за сезонами:
–зима	румб	ПнЗ
–весна	румб	С
–літо	румб	С
–осінь	румб	ПдЗ
11. Середня швидкість панівних вітрів за сезонами:
–зима	м/сек	4.3
–весна	м/сек	3.2
–літо	м/сек	2.7
–осінь	м/сек	3.5
12.Відносна вологість повітря	%	78

Рельєф та грунт

Згідно лісорослинного районування України територія лісгоспу відноситься до лісорослинної зони (лісогосподарської області) Полісся, Західно – і Центральнополіського лісогосподарського округу та Центральнополіського лісогосподарського району – Коростишівського адміністративного району,а Андрушівський, Попільнянський і Ружинський адміністративні райони відносяться до північного району Дністровсько-Дніпровського лісостепового округу Лісостепової зони (С.А.Генсирук Комплексное лесохозяйственное районирование,1981).

Територія лісгоспу за характером рельєфу являє собою хвилясту рівнину.

В основі геологічної будови лежать граніти, які близько підходять і виходять на поверхню. Більша їх частина вкрита малопотужними четвертинними відложеннями, переважно флювіогляціальних пісків.

В результаті діяльності природних факторів склались різноманітні форми рельєфу з незначними коливаннями висот.

Велика різноманітність материнських порід, складні геоморфологічні умови, різновидності рослинного покриву і різна глибина залягання ґрунтових вод обумовили різноманітність ґрунтів: одні типи ґрунтів, не займаючи великих площ змінюються іншими.

Бідні борові типи ґрунтів, на котрих росте сосна низьких класів бонітету, змінюються багатими суглинками, де зростає дуб ІІ і ІІІ класів бонітету.

Панівними на території лісгоспу являються дерново-підзолисті ґрунти. Їх утворення обумовлено широким розвитком піщаних та глинисто-піщаних без карбонатних відкладів легкого механічного складу, теплим і вологим кліматом, характером мішаних лісів, під наметом яких знаходиться добре розвинутий трав’яний покрив, сприяючий формуванню дернового шару на підзолистих ґрунтах.

За механічнім складом дерново-підзолисті ґрунти поділяються на піщані, супіщані та суглинисті.

Піщані дерново-підзолисті ґрунти займають переважно вершини дюнних пагорбів і злегка підвищенні рівні місцеположення. Часто в комплексі з ними залягають болотні ґрунти. Материнською породою для них служать древнє-алювіальні, рідше флювіогляціональні піски. Своєрідний механічний склад останніх обумовлює і специфічні якості цих ґрунтів. Легкий механічний склад, не насиченість поглинаючого комплексу і малі запаси гумусу (1-1,5%) в ґрунтах обумовлюють їх досить погані фізичні властивості.

Безструктурний грунт розсипається на складові механічні елементи. Капілярна вологоємкість невелика (12-15%), тому атмосферні опади швидко просочуються вглиб, несучи з собою розчинні поживні речовини, в результаті чого грунт висихає до стану критичної вологості (до 1%) навіть при найменшій засусі, що негативно відбивається на продуктивності насаджень, що зростають на таких ґрунтах.

Супіщані дерново-підзолисті ґрунти займають значну частину території лісгоспу. В супісчаних відмінностях помітно збільшується кількість гумусу (2,2-2,5%), місткість поглинання і сума поглинутих основ, вологоємкість збільшується до 25%. Супіщані дерново-підзолисті ґрунти розвиваються під наметом лісонасаджень з переважанням в їх складі сосни звичайної.

Суглинисті дерново-підзолисті ґрунти на території лісгоспу зустрічаються рідко.

Від звичайних супіщаних ґрунтів вони відрізняються наявність більшої мулової фракції.

Фізичні якості глинисто-піщаних помітно кращі, ніж у піщаних. Вони більш багаті гумусом (2,6-3,0%). Найбільш часто зустрічаються середньо - і сильно підзолисті різновиди ґрунтів.

Болотні ґрунти (торф’яники) розташовані, як звичайно у заплавах рік, ручаїв, або в пониженнях серед піщаних міжгривневих обширів.

Шар торфу потужність від 0,5 до 5 метрів, у верхніх шарах він темно-бурий, добре розкладений, сильно мінералізований.

Сірі лісові ґрунти зустрічаються на дуже незначних площах, головним чином, невеликими вкрапленнями.

Ерозійні процеси на території розташування лісгоспу розвинуті дуже слабко. Незначні ерозійні процеси в зоні діяльності лісгоспу і на його території мають місце по берегах річок.

Порівняно невелика пересіченість місцевості, досить висока лісистість, запобігає виникненню та розвитку ерозійних процесів.

Гідрографія та гідрологічні умови

Територія лісгоспу розташована в басейні річки Дніпро.

За ступенем вологості більша частина ґрунтів відноситься до свіжих. На долю лісових ділянок з надмірним зволоженням припадає 1,9 % площі, вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок. Болота займають площу 340,1 га.

3. Опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу

з боку планової діяльності.

Перелік видів робіт, які ймовірно впливають на довкілля від здійснення лісозаготівельних робіт

№ п/п	Назва технологічного процесу	Характеристика ймовірного впливу на довкілля
1	Заготівля деревини
	- звалювання	Забруднення атмосферного повітря від роботи бензопил, забруднення поверхневих вод паливно-мастильними матеріалами (ПММ), пошкодження живого покриву, підліску, підросту і молодняку, пошкодження дерев до ступеня не припинення росту, зміна природнього ареалу рослин та тварин
	- трелювання лісопродукції	Забруднення атмосферного повітря від роботи тракторів, забруднення поверхневих вод паливно-мастильними матеріалами (ПММ), пошкодження живого покриву, підліску, підросту і молодняку, пошкодження дерев до ступеня не припинення росту, зміна природнього ареалу рослин та тварин
2	Перевезення лісопродукції
2	- навантаження та вивезення лісопродукції з лісосіки	Забруднення атмосферного повітря від роботи автомобілів, забруднення поверхневих вод паливно- мастильними матеріалами (ПММ), пошкодження живого покриву, підліску, підросту і молодняку, пошкодження дерев до ступеня не припинення росту, зміна природнього ареалу рослин та тварин, ущільнення грунту
3	Ремонт і влаштування доріг лісогосподарського призначення
	- Переміщення грунту	Забруднення атмосферного повітря від роботи автомобілів, тракторів, механізмів, забруднення поверхневих вод паливно-мастильними матеріалами (ПММ), пошкодження живого покриву, підліску, підросту і молодняку, пошкодження русел і берегів водотоків, ущільнення грунту
	- Влаштування дорожного полотна	Забруднення атмосферного повітря від роботи автомобілів, тракторів, механізмів, забруднення поверхневих вод паливно-мастильними матеріалами (ПММ), зміна природніх форм рельєфу, зміна гідрологічного режиму, зміна природнього ареалу рослин та тварин
4	Лісовідновлення
	- підготовка грунту під лісові культури	Забруднення атмосферного повітря від роботи тракторів, забруднення поверхневих вод паливно-мастильними матеріалами (ПММ), зміна мікрорельєфу та гідрологічного режиму грунту
	- догляд за лісовими культурами, сприяння природного поновлення, догляд за природним поновленням лісу	Забруднення атмосферного повітря від роботи бензопил та кущорізів, забруднення поверхневих вод паливно- мастильними матеріалами (ПММ), зміна породного складу лісів і його структури, зниження рівня бологічного різноманіття, зміна кормової бази тварин
	- прокладання мінералізованих смуг	Забруднення атмосферного повітря від роботи тракторів, забруднення поверхневих вод паливно-мастильними матеріалами (ПММ), зміна мікрорельєфу та гідрологічного режиму грунт

4. Опис і оцінка можливого впливу на довкілля

планованої діяльності

Під час проведення планованої діяльності, можливі наступні негативні впливи:

- Забруднення атмосферного повітря, грунту і води стоками, паливно-мастильними матеріалами (ПММ) і відходами

- Грунтова ерозія і ущільнення грунту, зміни в продуктивності грунту

- Порушення гідрологічних і грунтових умов, затримка та накопичення опадів у понижених місцях, водотоках і водоймах, зміни в дренажному режимі водотоків і водоймах, зміни рельєфу та ландшафту

- Зміна породного та видового складу рослин та тварин, місць їх існування

Оцінка впливу на атмосферне повітря

При виконанні лісогосподарських та лісозаготівельних робіт основним джерелом забруднення атмосферного повітря є двигуни тракторів, автомобілів, механізмів, бензопил, кущорізів, під час роботи яких відбувається викид токсичних речовин у повітря. Найбільш небезпечними із яких оксид вуглецю (СО), двуокис азоту (NO), вуглеводні (пари бензину СН), окиси свинцю.

Кількість викидів, склад речовин і швидкість поширення відпрацьованих газів залежить від режиму роботи двигуна, технічного стану транспорту, типу і стану дорожнього покриття, напряму і швидкості вітру.

Відомість техніки яка працює на лісозаготівельних роботах

і на підприємстві в цілому

Вид техніки	Вид палива	Кількість працюючих одиниць	Використання палива, тис.л	Коефіцієнт використання техніки
Вантажні автомобілі	Бензин / ДП	11	32,1/69,9	0,63
Легкові	Бензин / ДП	8	29,3/-	0,61
Трактори колісні	Бензин / ДП	9	-/41,7	0,51
Бензопили	Бензин/ДП	45	53,5/-	0,63
Всього		73	114,9/111,6

Таким чином на виконання робіт потреба в ПММ на рік складає 114,9 тис.л бензину та 111,6 тис.л дизпалива.

В зв`язку із забороною виробництва і обігу етильованого бензину, викиди
свинцю і його з`єднань не прогнозуються.

Забруднення атмосфери пилом створюється внаслідок зносу дорожнього покриття і гумової резини на автомобілях відповідно, нанесення колесами транспорту на проїзджу частину грунту і пилу, а також на грунтових дорогах при пересиханні верхнього шару грунту. На інтенсивність пилоутворення впливають фізико-механічні дані матеріалу і стан покриття, швидкість руху транспорту та його тип, габарити і вага, погодно-кліматичні умови в районі розташування доріг. В звязку з тим, що дороги на території лісгоспу не є пильними, оцінка рівня забруднення не проводиться і проведення спеціальних заходів по зниженню запиленості повітря не потребує. Вздовж автомобільних і залізничних доріг державного значення виділені особливо захисні ділянки (ОЗД загальною площею 312,4 га. Рубки головного користування на даних ділянках забороняються.

Оцінка впливу на водне середовище.

Основним видом можливого впливу на водні об`єкти є забруднення водотоків відходами виробництва, поверхневими стічними водами з автомобільних доріг, а також порушенням гідрологічного режиму системам грунтових вод.

Внаслідок лісозаготівельних можлива зміна системи рівня грунтових вод в поверхневих шарах грунту, що в свою чергу може викликати підвищення рівня грунтових вод і перезволоження та заболочення прилеглої території. Другим наслідком підвищення рівня грунтових вод є зміни в біоценозі (склад, флори і фауни).

Територія лісгоспу представлена розвиненою гідрологічною системою. При лісозаготівельних роботах негативний вплив на водні ресурси зведено до мінімуму внаслідок дії чинного законодавства щодо заборони проведення рубок головного користування поблизу водних об`єктів. З метою недопущення забруднення, замулення і виснаження водних об`єктів, а також збереження ареалів рослинного і тваринного світу, на територіях, прилеглих до цих водних об`єктів установлені водоохоронні зони і прибережні ОЗД (1585,9га) Перелік річок, уздовж яких виділені ОЗД, де заборонені РГК

Відомість, щодо площі лісів, що зростають уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ де заборонено проводити рубки головного користування

Найменування рік	Загальна протяж-ність, км	Фактична площа існуючих смуг лісів, га	Ширина лісових смуг вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ, м
р.Тетерев	365	1346,5	500
р. Здвиж	145	175,0	400
р.Роставиця	116	147,9	400
р.Унава	87	97,7	300

Виділення водоохоронних зон і ОЗД вздовж річок, мають велике значення для попередження обмілення і забруднення водних об`єктів. Інструкцією по мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище в процесі ведення господарської діяльності також передбачається заходи по зменшенню негативного впливу на об`єкти водного середовища і гідрологічний режим грунтів, а саме:

- заборона розміщення місць складання відходів виробництва в водоохоронних зонах
- будівництво тимчасових настилів через водотоки при переправі лісозаготівельної техніки

- трелювання і вивезення лісопродукції через водотоки

- використання галявин, полян та інших місць для влаштування навантажувально-розвантажувальних майданчиків в безпосередній близькості до водних об`єктів

- передбачається також виділяти ключові біотопи по окраїнахболіт, вздовж водотоків, в місцях виходу грунтових вод на поверхню

Оцінка впливу на грунти

В процесі лісозаготівельних робіт, отримуються порубкові рештки, відходи від роботи лісозаготівельної техніки і автотранспорту, побутові відходи тощо.

Види і обсяги відходів при проведенні лісозаготівельних робіт

Група та види відходів (клас небезпеки)	Дозволена кількість, тонн	Кількість відходів, т
Група та види відходів (клас небезпеки)	Дозволена кількість, тонн	На 1 тис.м³ деревини	На весь обсяг заготівлі деревини
Віходи пов’язані з послугами транспорту
- Відпрацьовані шини(4)	10	0,106383	1,5
- Відпрацьовані акумулятори(3)	1	0,010638	1,5
Відходи виробництва деревини
- Відходи деревини(4)	15900	169,17
- Тирса(4)	1300	13,83
Відходи діяльності установ
- Комунальні(4)	5	0,0532	5,5
- Брухт чорного металу(4)	20	0,2128	20
- Люм. Лампи(1)	60	0,6383	60

Для захисту лісових земель і грунтів від пошкодження технікою на підприємстві передбачається:

- оптимізація кількості волоків і навантажувальних майданчиків

- трелювання лісопродукції тракторами з низьким тиском на грунт

- розробку лісосік із сирими і мокрими грунтами передбачено в зимовий морозний період

- призупинення трелювання деревини при сильному перезволоженні грунтів (особливо весною)

- додержання допустимих норм пошкодження верхнього шару грунту - відновлення тимчасових шляхів переміщення грунту

З метою зменьшення негативного впливу на лісові грунти лісозаготівельної та лісовозної техніки, крім дотримання вищевказаних положень, проводиться наступне:

- на кожну ділянку складається Технологічна карта розробки лісосіки, де зазначається місця розташування біотопів, водотоків, враховуються способи та методи лісозаготівельних робіт, які б мінімізували негативний вплив

- проводиться контроль за термінами розробки лісосік

- впроваджується технологія навантаження і вивезення деревини на базі автомобілів з гідроманіпуляторами

В зв`язку з тим, що рельєф на території розташування ДП «Коростишівський лісгосп АПК» рівнинний, ерозійні процеси не виражені.

В зв`язку з відсутністю в обороті етильованого бензину, викиди свинцю і його з`єднань не прогнозуються.

На підприємстві розроблені і застосовуються заходи, направлені на зменьшення негативного впливу утворених відходів на грунтові і земельні ресурси, основні із яких наступні:

- використання технічно-придатних машин та механізмів із відрегульованою паливною системою, яке уноможливлює втрати ПММ

- збір відпрацьованих масел в спеціальні ємкості

- заправка техніки тільки на АЗС

- влаштування спеціально обладнаних місць для заправки бензопил на лісосіках (наявність абсорбентів у вигляді тирси на випадок розливу)

- інші заходи по недопущенню попаданню відходів у грунт

Виробничі відходи – метал, автогума, акумулятори та інше, складаються у спеціально відведених місцях, а потім утилізуються екологічно-безпечними засобами.

Оцінка впливу на рослинний світ

Згідно поділу адміністративних районів України за лісорослинними зонами територія лісгоспу відноситься до зони Полісся, а відповідно до лісогосподарського районування, яке базується на поєднанні лісорослинного і лісоекономічного районувань, і визначає основні напрямки ведення лісового господарства, територія лісгоспу відноситься до лісогосподарської області Полісся, і входить до центрального – поліського округу.

Переважаючими типами лісу є свіжа грабова діброва (Д2 ГД), та

Флора судинних рослин на території лісгоспу нараховує близько 400 видів, мохоподібних – 90, водоростей – 90, лишайників – 153, грибів – 55 видів.

При плануванні лісозаготівельних робіт підприємство дотримується вимог законодавства України, нормативно – правових актів та природоохоронних Конвенцій, ратифікованих Україною про збереження біорізноманіття лісових екосистем, зберігаючи ключові біотопи та об`єкти:

- болота та окраїни боліт

- болота та окраїни боліт - ділянки лісу вздовж струмків, які не входять до ОЗД

- ділянки які відрізняються по умовах зволоження - ділянки на різних елементах рельєфу

- ділянки, які відрізняються по складу рослинності, віку, грунтовому покриву та з наявністю Червонокнижних видів

ключові об`єкти:

- дерева та групи порід важливі для фауни

- вікові дерева рідкісні дерева для даних лісорослинних умов (черешня, липа, бархат, горіх тощо)

- «стремпи» – пні природного походження

- «вальожник» – природній відпад деревини

Оптимізація норм лісокористування, обмеження лісосік по площі, росередження по кварталам суцільних рубок, кількість зарубів в одному кварталі, дотримання термінів примикання лісосік, заборони та обмеження в особливо цінних лісах, а також виділення при відводах і таксації лісових ключових біотопів та об`єктів дозволяє підтримувати оптимальну вікову і породну структуру лісів, зберігати місцезнаходження червонокнижних видів і звести до мінімуму негативний вплив

Оцінка впливу на тваринний світ

На території Полісся мешкає близько 38 видів ссавців, 185 видів птахів, 6 видів плазунів, 9 видів земноводних, 15 видів риб, 531 видів комах. Це лише наближена кількість і приведена згідно різних літературних джерел.

В даний час вивчено основні групи хребетних тварин:

- Ссавці – виділено 3 групи мисливських тварин

А) заєць, лисиця, барсук, ласка, горностай

Б) лось, козуля, кабан (види тварин, які підлягають впливу від антропогенних факторів)

В) бобер, ондатра, куниця (залежать від попиту на продукцію)

Характерні місця знаходження мисливських тварин

Місцезнаходження тварин	значимість	Заходи охорони
Водойми, береги річок, озер, меліоративні канави та інші водойми	Роміщення тимчасових схованок для диких звірів, гніздування водоплавних птахів	Охорона від браконьєрів
Береги боліт, болота з рідколіссям, ділянки лісу серед боліт	Тимчасові схованки для копитних тварин, хутрових звірі	Охорона від браконьєрів
Заболочені ділянки лісу типу В5,С5,D5	Розміщення кабана, копитних тварин	Рубки головного користування не проектуються
Дуплясті дерева, дерева з гніздами птахів, вікові та ралаті дерева	Місця проживання великих птахів, білки, куниці	Відповідно до вимог сертифікації лісів (FSC) до рубки не проектуються

Характерні біотопи для основних видів мисливських тварин

Вид	Біотоп
Лось	Лісові угіддя, заболочені ділянки лісу, вербові зарослі, соснові та листяні молодняки, ліси з багати підліском та підростом із листяних порід
Козуля	Широколистяні ліси з полянами, галявинами з добрим поновленням, травостій з різних трав, поблизу лісових масивів наявність посівів озимини
Кабан	Різноманітні лісові угіддя, заболочені ділянки до очеретяних заростей, обовязкова наявність води, зарослі молодняків, чагарників, високих трав
Заєць	Відкриті угіддя (польові), балки, зарослі чагарників, дрібноконтурні ділянки лісу
Білка	Найрізноманітніші типи лісу, крім молодняків
Бобер	Лісові річки, озера та зарослі по берегах з деревно-чагарниковою рослинністю
Тхір лісовий	Старі зруби, галявини, заплави річок, озер, боліт із заростями
Куниця лісова	В старих високостовбурних лісах, дуплисті дерева та ралаті вікові, суховершинні
Лисиця	На всій території

Ведення господарської діяльності в лісах негативно впливає на розмноження
і міграцію тварин. Вирубки і дороги можуть перетинати шляхи міграції тварин,
віддаляючи місця їх знаходження від місць живлення і водопою, порушуючи
екологічний баланс.

Шуми під час лісозаготівельних робіт є фактором неспокою
під час появи потомства у тварин. Тому у весняний період знижуються шумові
навантаження на тварин шляхом не проведення лісогосподарських робіт в
місцях гніздування і проживання диких тварин та біля них (на відтворюючих
ділянках). Зокрема чинним природоохоронним законодавством (Санітарні
правила в лісах України, ЗУ Про охорону навколишнього природного
середовища, ЗУ Про тваринний світ) введено поняття як «Сезон тиші», який діє
у період з 1 квітня до 15 червня. В цілому виконання лісогосподарських заходів
у відповідності з Планом лісоуправління і результатами оцінки впливу на
довкілля знизить вплив на тваринний світ.

Соціальні наслідки планованої діяльності підприємства

При планування і проведенні господарської діяльності, місцевому
населенню і іншим зацікавленим сторонам підприємство надає можливість
виразити свої пропозиції по урахуванню можливих соціальних наслідків
(обмеження господарської діяльності в окремих місцях, способах ведення
господарської діяльності і лісозаготівель, будівнцтву і підтримання в належному стані дорожньої мережі, працевлаштування місцевого населення)

Громадськість інформується про заплановану і проведену діяльність через
місцеві ЗМІ («Ружинська земля», «Коростишівська газета», «Відродження», «Новини Андрушівщини»).

Діяльність підприємства має соціальні наслідки, стосовно місцевого населення сіл, селищ, міст розташованих в зоні діяльності лісгоспу.

Вплив підприємства полягає у слідуючому:

- трудова зайнятість

- податкові платежі до державного та місцевого бюджетів ( в тому числі рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів)

- соціальна структкра

5. Зауваження та пропозиції громадськості до планованої діяльності

Дочірнє підприємство «Коростишівський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства Житомирської обласної ради , у відповідності до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (далі Закон), подано Повідомлення про плановану діяльність, яке підлягає оцінці впливу на довкілля від 18.05.2018 року за №201817806. Опубліковано в районних газетах: «ПЕРЕМОГА» №26 (11090) від 29 червня 2018 року, «ВІДРОДЖЕННЯ» №25 (5335) від 27 червня 2018 року, «РУЖИНСЬКА ЗЕМЛЯ» №21 (9961) від 25 травня 2018 року, «Коростишівська газета» №26 (11613) від 29 червня 2018 року, в обласній офіційній громадсько – політичній газеті «Житомирщина» №47 (20788) від 06 липня 2018 року.

Зауваження та пропозиції громадськості не надходили

6. Зміст програми моніторингу та контролю, щодо впливу на довкілля під час провадження планової діяльності

У відповідності з прийнятими зобов’язаннями, задекларованими в екологічній політиці відповідального ДП «Коростишівський лісгосп АПК» і з метою досягнення стійкого управління, а також виконання критеріїв виконання принципів Лісової Опікунської Ради (FSC) виділяють сертифікацію ланцюга походження лісопродукції.

Сертифікація ланцюга походження лісо продукції дозволяє відслідковувати рух сировинної лісопродукції, оброблених лісоматеріалів та готової продукції від місця заготівлі в лісах до кінцевого споживача, який включає всі послідовні стадії переробки, виробництва, зберігання та транспортування.

Сертифікація ланцюга походження лісопродукції дозволяє від слідкувати рух сировинної лісопродукції, оброблених лісоматеріалів та готової продукції від місця заготівлі в лісах до кінцевого споживача, який включає всі послідовні стадії переробки, виробництва, зберігання та транспортування.

Сертифікація ланцюга походження лісопролукції надає інформацію про те, звідки походить деревина або інший вид лісової продукції, що використовується при виробництві готового продукту. Це потрібно для:

- Встановлення походження сировини, яка використовується для виробництва сертифікованої продукції,

- Зберігання сертифікованої продукції окремо від несертифікованої впродовж всього технологічного процесу,

- Відстеження руху лісопродукції на всіх стадіях переробки, виробництва і розповсюдження.

Всі ці вимоги встановлені для того, щоб гарантувати, що продукція, яка продається або купується, дійсно виготовлена, заготовленої в FSC сертифікованих лісах, а у випадку якщо у виробництві використовується також і несертифікована деревина, що вона надходить із контрольованих джерел.

Лише за умови сертифікації ланцюга походження лісо продукції дозволяється маркувати продукцію торговим знаком FSC, який, таким чином, встановлює зв'язок між лісопродукцією та її споживанням, надаючи споживачу можливість прийняти соціально та екологічно виважене рішення стосовно покупки цієї продукції.

Вимоги FSC стосовно сертифікації ланцюга походження лісопродукції викладені в стандарті FSC – STD – 40 -004 (версія 2-0) “Стандарт FSC ланцюга походження для підприємств, що постачають та виробляють FSC- сертифіковану продукцію», затверджений у листопаді 2007 року і дійсний з січня 2009 року.

Підприємство виявляє та підтримує високі природоохоронні цінності лісів. На території лісгоспу виділені концентрації біорізноманіття значимі на регіональному рівні, особливо охоронні природні території, лісові території, що виконують особливо захисні функції, ліси які мають особливе водоохоронне значення, лісові території, з якими пов’язані екологічні, культурні, історичні, релегійні та економічні цінності. Всі виявлені ділянки ЛВПЦ нанесені на картографічні матеріали, господарські заходи обмежені.

Моніторинг щодо впливу на рідкісні види рослин і тварин занесених до Червоної книги України:

- Складено список рідкісних і зникаючих видів,потенційно проживаючих на території лісгоспу

- Виявляються потенційні місця проживання цих видів

- Визначаються заходи по захисту видів

В цілому процес лісозаготівель передбачає декілька рівнів контролю та моніторингу, зокрема:

- Дотримання вимог чинного законодавства при проектуванні рубок головного користування (ВО «Укрдержліспроект» фонд рубок головного користування на 2016 – 2025 роки)

- Дотримання вимог чинного законодавства під час відведення насаджень до рубки («Методичні вказівки по відводу та таксації лісосік», «Правил рубок головного користування»)

- Дотримання вимог чинного законодавства під час здійснення технологічного процесу звалювання деревини, її розкрою, трелювання та вивезення

- Дотримання критеріїв ланцюга походження деревини FSC

Моніторинг та контроль за викидами та спеціального використання води передбачається відповідними дозволами

7. Резюме нетехнічного характеру інформації

Обсяги користування лісом і всі види господарських заходів лісовпорядкуванням запроектовані у відповідності з чинним в лісовому господарстві нормативними документами і не матимуть негативного впливу на навколишнє природне середовище. Вони забезпечать раціональне використання лісових ресурсів, підвищення продуктивності і якісний склад лісів, посилення їхніх захисних функцій.

У відповідності з чинними законодавчими актами з розрахунку рубок головного користування виключено 2119,6 га (1,4%) вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок, в т.ч. (9,6%) стиглих і перестійних насаджень.

Запроектований загальний щорічний обсяг користування лісом від усіх видів рубок складає 99,9 тис.м³ ліквідної деревини, що складає 70% від середнього приросту насаджень. Питома вага головного користування від загального відпуску лісу становить 18%.

Способи рубок запроектовані у відповідності з правилами рубок. Велика питома вага суцільнолісосічних рубок обумовлюється незадовільним ходом природного поновлення головних порід.

В рубки догляду запроектовані всі насадження, які потребують їх невідкладного проведення.

В ревізійному періоді передбачається відновлення лісу на всіх невкритих лісовою рослинністю лісових ділянок і на зрубах ревізійного періоду на площі 2457,3 га, в тому числі лісові культури 1878,3 га (76%), природне поновлення 579,0 га (24%). Вибір головних порід і схем змішування лісових культур зроблений з врахуванням типів лісорослинних умов, функціонального призначення лісів і стану навколишнього середовища. Перевага надавалась мішаним типам лісових культур, як більш стійких до промислового забруднення повітря, хвороб і шкідників лісу та інших несприятливих умов.

Створення лісових культур на землях фонду лісорозведення в обсязі 103,7 га дозволить підвищити лісистість і захисні функції лісів.

Результати проведеної оцінки потенційного впливу від планованої діяльності на довкілля свідчать про те, що заплановані підприємством господарські заходи при дотриманні нормативів лісокористування суттєво не вплинуть на атмосферне повітря, водне середовище, грунти, флору та фауну, соціальну сферу. Впровадження всіх пропозицій у виробничу діяльність підприємства дозволить знизити негативний вплив на довкілля.

8. Список посилань та додаткова інформація

Перелік національних і місцевих законів та нормативних актів які стосуються ведення лісового господарства України

Закони України

1. Кодекс законів про працю України від 10.12.71, N 322-VIII.

2. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91, N 797-XII.

3. Закон України «Про об’єднання громадян» від 16.06.1992, N 2461-XII.

4. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 26.06.91 року за № 1268-XII.

5. Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92, N 2695-XII.

6. Закон України «Про правовий режим територій, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 01.07.92, N 2531-XII.

7. Закон України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.92, N 456-XII зі змінами 2004 р.

8. Закон України «Про тваринний світ» від 13 грудня 2001 року за № 2894-III.

9. Про внесення змін до Лісового кодексу України від 8 лютого 2006 року № 3404-IV.

10. Водний Кодекс від 6 червня 1995 року за № 213/95-ВР.

11. Закон України «Про екологічну експертизу» від 9 лютого 1995 року за № 45/95-ВР.

12. Закон України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 – 2015 роки» від 21 вересня 2000 року за № 1989-III.

13. Закон України «Про рослинний світ» від 9 квітня 1999 року за № 591-XIV.

14. Закон України «Про мисливське господарство та полювання» від 22 лютого 2000 року за № 1478-III.

15. Земельний кодекс України від 2001 року за № 2768-III.

16. Закон України «Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону» від 10.02. 2000 року за № 1436-14.

17. Закон України «Про Червону книгу України» від 7 лютого 2002 року за № 3055-III.

18. Закон України «Про екологічну мережу України» від 24.06.2004 року за № 1864-IV.

19. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 грудня 2005 року за № 3200-IV.

Постанови Верховної Ради України

Постанова Верховної Ради України «Про основні напрями державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки» від 05.03.1998, N 188/98-ВР

1. Постанова Верховної Ради України «Про рекомендації парламентських слухань щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в Україні» від 20 лютого 2003 року N 565-15.

Постанови Кабінету Міністрів України

1. Постанова Кабінету Міністрів України «Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», постанова КМУ» від 01.08.1992 р за № 442.

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. за № 555 «Про затвердження Санітарних правил в лісах України.

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. за № 557 «Про затвердження Порядку поділу лісів на групи, віднесення їх до категорій захисності та виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду».

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. за № 559 із змінами від 29 листопада 2000 року за № 1751 «Про затвердження Правил рубок головного користування в лісах України».

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 1996 р. за № 97 «Про затвердження Правил відновлення лісів і лісорозведення».

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1996 р. за № 185 «Про затвердження Правил заготівлі живиці в лісах України».

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 р. за № 449 «Про затвердження Порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України».

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 1996 р. за № 535 «Про затвердження Правил рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства, та інших рубок».

9. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. за № 44 «Про затвердження такс на деревину лісових порід, що відпускається на пні, і на живицю».

10. Постанова Кабінету Міністрів України «Про концепцію збереження біологічного різноманіття України» від 12 травня 1997 р. за № 439.

11. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 р. за № 1378 «Про затвердження Правил відпуску деревини на пні в лісах України».

12. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 р. за № 581 Державна програма «Ліси України на 2002 – 2015 рр».

13. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2006 р. за № 208-р «Про схвалення Концепції реформування та розвитку лісового господарства».

Накази центральних органів виконавчої влади

1. Наказ Міністерства лісового господарства України від 8 червня 1997 року за № 62 «Про затвердження Інструкції з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об’єктів».

2. Наказ Державного комітету лісового господарства України від 14.09.2000 року за № 105 «Про затвердження Методики визначення розрахункової лісосіки».

3. Наказ Державного комітету лісового господарства України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 15 жовтня 1999 року за № 91/241/123/236/565 «Про затвердження Інструкцій про механізм справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду».

4. Наказ Держнаглядохоронпраці від 25.04.2005 року за № 65 «Норми безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту».

5. Наказ Держкомохоронпраці від 29.10.1996 року за № 170 «Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту».

6. Наказ Держнаглядохоронпраці України від 13.07.2005 року за № 119 «Правила охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості».

Національні стандарти України

1. ДСТУ 2980-95. Культури лісові. Терміни та визначення. К.: Держстандарт України, 1995.-62 с.

2. ДСТУ 3404-96. Лісівництво. Терміни та визначення. К.: Держстандарт України, 1996.-42 с.

3. ДСТУ 1.0:2003, ДСТУ 1.1:2001, ДСТУ 1.2:2003, ДСТУ 1.5:2003, ДСТУ 1.7:2001, ДСТУ 1.13:2001, ДСТУ ISO/IEC Guide 59:2000. К.: Держспоживстандарт України, 2003. – 199 с.

4. Державні нормативні акти з охорони праці: «Положення про розробку інструкцій з охорони праці на підприємстві», 0.00-4.15-98, «Типове положення про порядок навчання і перевірки знань з питань охорони праці» 0.00-4.12-05.

5. Державний гігієнічний норматив «Гігієнічний норматив питомої активності радіонуклідів 137 Cs та 90 Sr у деревині та продукції з деревини». Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 31.10.2005, № 573// Офіційний вісник України, 2005, № 46. – с. 163-166.

6. ДНАОП 0.03-3.24-97. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). Міністерство охорони здоров’я України, Наказ № 208 від 14.07.97.

7. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137 Cs та 90 Sr у продуктах харчування та питній воді (ДР-97).

Перелік ратифікованих багатосторонніх природоохоронних угод і ILO конвенцій Ратифіковані міжнародні конвенції

- Конвенція про охорону біологічного різноманіття (Ріо-де-Жанейро, 1992 рік), Закон про ратифікацію Конвенції від 29.11.1994, № 257/94-ВР

- Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (Ріо-де-Жанейро, 1992 рік), Закон про ратифікацію Конвенції від 29.11.1996, № 435/96-ВР

- Конвенція про охорону дикої флори та фауни та природних середовищ їх існування в Європі (Берн, 1979 рік), Закон про приєднання України до Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі від 29.11.1996, № 436/96-ВР

- Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (Рамсар, 1971 рік), Закон України про участь у Конвенції від 29.11.1996, № 437/96-ВР

- Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин (Бонн, 1979 рік), Закон України про приєднання до Конвенції від 19.03.1999, № 535-XIV

- Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (Вашингтон, 1973 рік), Закон України про приєднання від 14.05.1999, № 662-XIV

- Угода про збереження кажанів в Європі (Брістоль, 1995 рік), Закон України про приєднання до Угоди від 14.05.1999, № 663 – XIV

- Картахенський протокол про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття (Монреаль, 2000 рік), Закон про приєднання до протоколу від 12.09.2002, № 152-IV

- Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат (Київ, 2003 рік), Закон України про ратифікацію Рамкової конвенції від 07.04.2004, № 1672-IV

Ратифіковані ILO конвенції

- Про примусову працю

- Про свободу асоціацій та захист прав на організацію

- Про право на організацію та проведення колективних переговорів

- Про рівну винагороду

- Про скасування примусової праці

- Про дискримінацію в галузі праці та занять

- Про встановлення мінімальної заробітної плати

- Про мінімальний вік прийому на роботу

- Про розвиток людських ресурсів

- Про найгірші форми дитячої праці

Офіційні списки видів, що знаходяться під загрозою зникнення в Україні

Рослини:

Аконіт Бессера Aconitum besserianum Andrz. ex Trautv.

Аконіт несправжньо-протиотруйний Aconitum pseudanthora Błocki ex Pacz.

Аконіт опушеноплодий Aconitum lasiocarpum (Rchb.) Göyer

Анемона розлога Anemone laxa Juz.

Аспленій чорний Asplenium adiantumnigrum L.

Астранція велика Astrantia májor

Багатоніжка звичайна Polypodium vulgare L.

Багаторядник Брауна Polystichum braunii

Багаторядник шипуватий Polystichum aculeatum L.

Баранець звичайний Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et Mart.

Беладона звичайна Atropa belladonna L.

Береза дніпровська Betula borysthenica Klokov

Береза Клокова Betula klokovii Zaver.

Береза низька Betula humilis Schrank

Білоцвіт весняний Leucojum vernum L.

Білоцвіт літній Leucojum aestivum L.

Бруслина карликова Euonymus nana М.Bieb.

Бузок східно-карпатський Syringa josikaea J.Jacq. ex Rchb.

Булатка великоквіткова Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce

Булатка довголиста Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch

Булатка червона Cephalanthera rubra (L.) Rich.

Верба Старке Salix starkeana Willd.

Відкасник осотовидний Carlina cirsioides

Вільха сіра Alnus incana (L.) Moench

Вовчі ягоди пахучі, боровик Daphne cneorum L.

В´язіль увінчаний Coronilla coronate L.

Глід український Crataegus ucrainica Pojark.

Гніздівка звичайна Neottia nidus-avis (L.) Rich.

Горянка багатороздільна Botrychium multifidum (S.G. Gmel.) Rupr.

Гронянка віргінська Botrychium virginianum (L.) Sw

Гронянка півмісяцева Botrychium lunaria (L.) Sw.

Гронянка ромашко листа Botrychium matricariifolium (A.Braun ex Döll) W.D.J.Koch

Грушанка круглолиста Pyrola rotyndifolia L.

Грушанка мала Pyrola minor

Гудайєра повзуча Goodyera repens (L.) R. Br.

Дельфіній високий Delphinium elatum L.

Дельфіній Сергія Delphinium sergii Wissjul.

Дзвоники карпатські Campanula carpatica Jacq.

Діфазіаструм сплю́щений Diphasiastrum complanatum

Дуб скельний Quercus petraea (Mattuschka) Liebl.

Егоніхон фіолетовий – голубий Aegonichon purpureo – caeruleum (L.) Holub.

Еритроній собачий зуб Erythronium dens-canis L.

Жеруха ніжна Cardamine tenera S.G.Gmelin ex C.A. Meyer

Живокіст серцевидний Symphytum cordatum

Жостір фарбувальний Rhamnus tinctoria Waldst. et Kit.

Зіновать біла Chamaecytisus albus (Hacq.) Rothm.

Зіновать Рошеля Chamaecytisus rochelii (Wierzb.) Rothm.

Зірочки чохлуваті Gagea spathacea (Hayne) Salisb.

Змієголовник Рюйша Dracocephalum ruyschiana L.

Зозулинець пурпуровий Orchis purpurea Huds.

Зозулині сльози серцелисті Listera cordata (L.) R.Br.

Зозулині сльози яйцеподібні Listera ovata (L.) R.Br.

Зозулині черевички справжні Cypripedium calceolus L.

Кадило сарматське Mellitis sarmatica Klok.

Кизил справжній Cornus mas L.

Клокичка пірчаста Staphylea pinnata L.

Клопогін європейський Cimicifuga europaea Schipcz. (C. foetida auct non L.).

Комперія кримська Comperia comperiana (Steven) Asch. et Graebn.

Коральковець тричінадрізаний Corallorhiza trifida Chätel.

Коручка ельбська Epipactis albensis Novökovöet Rydlo

Коручка дрібнолиста Epipactis microphylla (Ehrh.) Sw.

Коручка пурпурова Epipactis purpurata Smith

Коручка темно-червона Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh.) Besser

Коручка чемерникоподібна Epipactis helleborine (L.) Crantz

Лілія лісова Lilium martagon L.

Лімодор недорозвинений Limodorum abortivum (L.) Sw.

Лунарія оживаюча Lunaria rediviva

Любка дволиста Platanthera bifolia (L.) Rich.

Любка зеленоквіткова Platanthera chlorantha (Cust.) Rchb.

Малаксис одноли́стий Malaxis monophyllos

Модрина польська Larix polonica Racib.

Молочай волосистий Euphorbia villosa s.l.

Молочай густоволохатоплодий Euphorbia valdevillosocarpa Arvat et Nyár.

Надбородник безлистий Epipogium aphyllum Sw.

Нарцис вузьколистий Narcissus angustifolius Curtis

Нектароскордій болгарський Nectaroscordum bulgaricum Janka

Неотіанта каптуру вата Neottianthe cucullata (L.) Schlechter

Орлики звичайні Aquilegia vulgaris

Орлики чорніючі Aquilegia nigricans Baumg.

Осока затінкова Carex umbrosa Host

Осока збіднена Carex depauperata Curt. ex With.

Пальчатокорінник Фукса Dactylorhiza fuchsii

Пальчатокорінник римський Dactylorhiza romana

Півники борові Iris pineticola Klokov

Півники злаколисті Iris graminea L.

Півонія кримська Paeonia daurica Andrews

Підсніжник білосніжний Galanthus nivalis L.

Підсніжник Ельвеза Galanthus elwesii Hook.f.

Підсніжник складчастий Galanthus plicatus M.Bieb.

Плаун річний Lycopodium annotinum L.

Плаунчик швейцарський Lycopodioides helveticum (L.) Kuntze

Плющ звичайний Hedera helix L

Ранник весняний Scrophularia vernalis L.

Ремнепелюстник козячий Himantoglossum caprinum (M. Bieb.) K.Koch

Рускус під'язиковий Ruscus hypoglossum L.

Рябчик гірський Fritillaria montana Hoppe

Рябчик шаховий Frittilaria meleagris L.

Секуригера тонка Securigera elegans (Pancic) Lassen.

Скополія карніолійська Scopolia carniolica Jacq.

Смілка зелено квіткова Silene viridiflora L.

Сосна кедрова європейська Pinus cembra L.

Сосна піцундська Pinus brutia Ten. var. pityusa (Steven) Silba

Сугайник угорський Doronicum hungaricum Rchb.f.

Суничник дрібноплодий Arbutus andrachne

Таволга польська Spiraea polonica Błocki

Тис ягідний Taxus baccata L.

Тюльпан дібровний Tulipa quercetorum Klokov et Zoz

Фіалка біла Viola alba Besser

Фіалка Джоя Viola jooi Janka

Фісташка туполиста Pistacia mutica Fisch. et C.A.Mey.

Фітеума колосиста Phyteuma spicatum

Хамедафна чашечкова Chamaedaphne calyculata (L.) Moench

Цибуля ведмежа Allium ursinum L.

Цикламен коський Cyclamen coum Mill. s.l.

Чина ряба Lathyrus venetus (Mill.) Wohlf.

Чист кримський Cistus tauricus J.Presl et C.Presl

Шафран банатський Crocus banaticus J. Gay

Шафран Гейфелів Crocus heuffelianus Herb.

Щитник гребенястий Dryopteris cristata

Ялівець високий Juniperus excelsa M.Bieb.

Ялівець смердючий Juniperus foetidissima Willd.

Ясен білоцвітий Fraxinus ornus L.

Гриби:

Гельвела монашка Helvella monachella (Scop.) Fr.

Зморшок товстоногий Morchella crassipes (Vent.) Pers

Зморшок степовий Morchella steppicola Zerova

Трюфель літній Tuber aestivum Vitt

Герицій коралоподібний Hericium coralloides (Fr.) Gray

Грифола листувата Grifola frondosa (Dicks.: Fr.) Gray

Грифола зонтична Grifola umbelata

Спарасис кучерявий Sparassis crispa (Wulfen) Fr.

Клаваріадельф товкачиків Clavariadelphus pistillaris (L.) Donk

Сітконоска Dictyophora duplicata (Bosc)

Мутин собачий Mutinus caninus (Huds.) Fr.

Квітохвосник веретеновидний Anthurus archeri (Berk.) Fischer

Клатрус червоний Clathrus ruber

Стробіломіцес стовбур часто-лускатий Strobilomyces floccopus (Vahl).

Боровик бронзовий Boletus aereus Bull

Боровик королівський Boletus regius Krombh

Тилопіл солодкий Tylopilus alutarius (Fr.) Henn.

Катателазма царська Catathelasma imperiale (Fr.) Sing.

Рядовка опенькоподібна Tricholoma focale (Fr.) Ricken

Печериця Романьєзі Agaricus romagnesii Wasser

Печериця таблитчаста Agaricus tabularis Peck

Леукоагарик довгастокореневий Leucoagaricus macrorhizus Locq. Ex Horak

Гриб-зонтик дівочий Leucoagaricus puellaris

Феолепіота золотиста Phaeolepiota aurea (Matt.) Maire

Галеропсис пустельний Galeropsis desertorum Velen. et Dvor

Мухомор Цезаря Amanita caesarea (Scop.) Pers.

Мухомор щетинистий Amanita solitaria (Bull.) Fr.

Хрящ-молочник золотисто-жовтий Lactarius chrysorrheus Fr.

Рижик червоний Lactárius sanguífluus

Сироїжка синювата Russula turci Bres.

Гельвела монашка Helvella monachella (Scop.) Fr.

Зморшок товстоногий Morchella crassipes (Vent.) Pers

Зморшок степовий Morchella steppicola Zerova

Трюфель літній Tuber aestivum Vitt

Герицій коралоподібний Hericium coralloides (Fr.) Gray

Грифола листувата Grifola frondosa (Dicks.: Fr.) Gray

Грифола зонтична Grifola umbelata

Спарасис кучерявий Sparassis crispa (Wulfen) Fr.

Клаваріадельф товкачиків Clavariadelphus pistillaris (L.) Donk

Сітконоска Dictyophora duplicata (Bosc)

Мутин собачий Mutinus caninus (Huds.) Fr.

Квітохвосник веретеновидний Anthurus archeri (Berk.) Fischer

Клатрус червоний Clathrus ruber

Стробіломіцес стовбур часто-лускатий Strobilomyces floccopus (Vahl).

Боровик бронзовий Boletus aereus Bull

Боровик королівський Boletus regius Krombh

Тилопіл солодкий Tylopilus alutarius (Fr.) Henn.

Катателазма царська Catathelasma imperiale (Fr.) Sing.

Рядовка опенькоподібна Tricholoma focale (Fr.) Ricken

Печериця Романьєзі Agaricus romagnesii Wasser

Печериця таблитчаста Agaricus tabularis Peck

Леукоагарик довгастокореневий Leucoagaricus macrorhizus Locq. Ex Horak

Гриб-зонтик дівочий Leucoagaricus puellaris

Феолепіота золотиста Phaeolepiota aurea (Matt.) Maire

Галеропсис пустельний Galeropsis desertorum Velen. et Dvor

Мухомор Цезаря Amanita caesarea (Scop.) Pers.

Мухомор щетинистий Amanita solitaria (Bull.) Fr.

Хрящ-молочник золотисто-жовтий Lactarius chrysorrheus Fr.

Рижик червоний Lactárius sanguífluus

Сироїжка синювата Russula turci Bres.

Гомф булавоподібний Gomphus clavatus (Pers: Fr.) Gray

Порхавка болотяна Bovista paludosa Láv.

Міріостома шийкова Myriostoma coliforme (With.: Pers.) Corda

Модринофомес лікарський Laricifomes officinalis (Vill.: Fr.) Kotl. et Pouzar

Безхребетні:

Rosalia alpina Вусач альпійський

Cerambyx cergo Вусач великий дубовий

Aromia moschata Вусач мускусний

Lucanus cervus cervus Жук-олень, рогач звичайний

Osmoderma barnabita Жук-самітник

Alaus parreyssi Ковалик Паррейса

Calosoma sycophanta Красотіл пахучий

Сarabus intricatus L Турун зморшкуватий

Сarabus scabrosus tauricus Bonelli Турун кримський

Pericallia matronula Ведмедиця велика

Callimorpha quadripunctaria Ведмедиця Гера

Callimorpha dominula Ведмедиця-господиня

Endromis versicolora Ендроміс березовий

Libythea celtis Носатка-листовидка

Apatura iris Райдужниця велика

Eudia pavonia Сатурнія мала

Aglia tau Сатурнія руда

Eudia spini Сатурнія середня

Limenitis populi Стрічкарка тополева

Catocala fraxini Стрічкарка блакитна

Megarhyssa superba Мегариса рогохвостова

Formica rufa L Мурашка руда

Urocerus augur Рогохвіст авгур

Птахи:

Platalea leucorodia Косар

Plegadis falcinellus Коровайка

Ciconia nigra Лелека чорний

Bucephala clangula Гоголь

Pandion haliaetus Скопа

Pernis apivorus Осоїд

Milvus milvus Шуліка рудий

Milvus migrans Шуліка чорний

Accipiter brevipes Яструб коротконогий

Buteo rufinus Канюк степовий

Circaetus gallicus Змієїд

Hieraaetus pennatus Орел-карлик

Aquila clanga Підорлик великий

Aquila pomarina Підорлик малий

Aquila heliaca Могильник

Aquila chrysaetos Беркут

Haliaeetus albicilla Орлан-білохвіст

Aegypius monachus Гриф чорний

Falco cherrug Балабан

Falco peregrinus Сапсан

Falco subbuteo Підсоколик великий

Falco vespertinus Кібчик

Falco naumanni Боривітер степовий

Lyrurus tetrix Тетерук

Tetrao urogallus Глушець

Tetrastes bonasia Орябок

Grus grus Журавель сірий

Columba oenas Голуб-синяк

Bubo bubo Пугач

Otus scops Совка

Aegolius funereus Сич волохатий

Glaucidium passerinum Сичик-горобець

Strix uralensis Сова довгохвоста

Strix nebulosa Сова бородата

Scolopax rusticola Слуква

Caprimulgus europaeus Дрімлюга

Coracias garrulus Сиворакша

Picus viridis Жовна зелена

Picus canus Жовна сива

Dryocopus martius Жовна чорна

Dendrocopos medius Дятел середній

Dendrocopos leucotos Дятел білоспинний

Picoides tridactylus Дятел трипалий

Ficedula parva Мухоловка мала

Амфібії, рептилії, ссавці:

Райка деревна Hyla arborea L

Саламандра плямиста Salamandra salamandra

Тритон гребенястий Triturus cristatus

Тритон карпатський Lissotriton montandoni

Веретільниця ламка Anguis fragilis

Гадюка звичайна Vipera berus

Мідянка звичайна Coronella austriaca

Полоз лісовий Zamenis longissimus

Болотна черепаха європейська Emys orbicularis

Ящірка живородна Zootoca vivipara

Мідиця альпійська Sorex alpinus

Мідиця кавказька Sorex volnuchini

Вихухіль звичайна Desmana moschata L.

Вечірниця велика Nyctalus lasiopterus

Вечірниця мала Nyctalus leisleri

Вечірниця руда Nyctalus noctula

Вухань звичайний Plecotus auritus

Нетопир лісовий Pipistrellus nathusii

Нетопир пігмей Pipistrellus pygmaeus

Нічниця війчаста Myotis nattereri Kuhl

Нічниця довговуха Myotis bechsteini

Нічниця ставкова Myotis dasycneme Boie

Широковух звичайний Barbastella barbastellus

Борсук європейський Meles meles

Ведмідь бурий Ursus arctos

Горностай Mustela erminea L.

Кіт лісовий Felis silvestris

Куниця лісова Martes martes

Норка європейська Mustela lutreola

Рись звичайна Lynx lynx L.

Заєць білий Lepus timidus

Бобер європейський Castor fiber

Вивірка звичайна Sciurus vulgaris

Вовчок ліскулька Muscardinus Kaup

Вовчок сірий Glis glis

Мишівка лісова Sicista betulina Pallas

Сіра нориця Microtus Schrank

Соня садова Eliomys quercinus

Бізон європейський Bison bonasus

Лось звичайний Alces alces

Благородний олень Cervus elaphus

Виконавець

Головний лісничий

ДП «Коростишівський лісгосп АПК» Заблоцький О.О